Чи гріх не виконати дану клятву?
Клятва. Фото: queen-time.ru
Анастасія Ковальова
Відповідає протоієрей Володимир Долгих:
– У стародавніх євреїв, як і у багатьох інших народів, існував звичай давати клятви або такі, що свідчать, або що обіцяють. Христос же не заглиблюється в це питання, але щодо клятв у Нагірній проповіді дає цілком вичерпне пояснення: «А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною» (Мф. 5, 34-36).
З цих слів стає ясно, що християнину зовсім заборонено клястися, так як у нього немає нічого свого, все, що він має, все, що його оточує, належить Богу. По суті, людині просто нічого виставити в якості підтвердження своєї правоти. Будь-яка клятва – гріх, а її порушення – тим більше. Тобто клястись не слід у принципі. А вже чи знав хтось про клятву чи ні – це питання другорядне.
Читайте також
У чому полягає суть християнського подвигу?
Про сучасне подвижництво розмірковує протоієрей Василій Кучер.
Як навчитися любити Бога всім серцем, усіма думками і всією душею?
Про те, як полюбити Того, Хто тебе створив, розмірковує протоієрей Василій Кучер.
«Нехай воскресне Бог»: чому ми говоримо про минулу подію як про майбутню?
Лінгвістичні та богословські особливості відомої молитви розбирає протоієрей Василій Кучер.
Як пережити втрату духівника?
Відхід наставника – величезне випробування. Протоієрей Вадим Гладкий про те, як впоратися з втратою духівника і чому ця подія – крок до духовного дорослішання.
Чи існує в Церкві молитва на «перейменування»?
Багато хто чув про «молитву на наречення імені» і вважає її способом змінити долю або просто взяти нове ім'я. Протоієрей Вадим Гладкий про позицію Церкви з цього питання.