Чи гріх не виконати дану клятву?
Клятва. Фото: queen-time.ru
Анастасія Ковальова
Відповідає протоієрей Володимир Долгих:
– У стародавніх євреїв, як і у багатьох інших народів, існував звичай давати клятви або такі, що свідчать, або що обіцяють. Христос же не заглиблюється в це питання, але щодо клятв у Нагірній проповіді дає цілком вичерпне пояснення: «А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною» (Мф. 5, 34-36).
З цих слів стає ясно, що християнину зовсім заборонено клястися, так як у нього немає нічого свого, все, що він має, все, що його оточує, належить Богу. По суті, людині просто нічого виставити в якості підтвердження своєї правоти. Будь-яка клятва – гріх, а її порушення – тим більше. Тобто клястись не слід у принципі. А вже чи знав хтось про клятву чи ні – це питання другорядне.
Читайте також
Як зберегти шлюб?
Історія про воду і вино з Кани Галілейської – це інструкція до того, як врятувати шлюб від руйнування.
Як поводитися з невіруючими родичами?
Ігумен Амвросій (Макєєв) радить, як чинити воцерковленим родичам, які хочуть, щоб їхній близький звернувся до Бога.
Наскільки страшний гріх роду?
Чи може гріх предків відображатися на нащадках, чи кожен несе відповідальність лише за свої вчинки? Про те, як Православна Церква ставиться до поняття «родовий гріх», розмірковує архімандрит Серапіон (Довлатов).
У чому полягає суть християнського подвигу?
Про сучасне подвижництво розмірковує протоієрей Василій Кучер.
Як навчитися любити Бога всім серцем, усіма думками і всією душею?
Про те, як полюбити Того, Хто тебе створив, розмірковує протоієрей Василій Кучер.