Притча святителя Миколая Сербського. Торговець

Чаші терезів. Фото: aravot-ru.am

В одному арабському місті жив торговець Ізмаїл. Коли б він не відпускав покупцям товар, він завжди обраховував їх на кілька драхм. І багатство його дуже збільшилося. Однак діти його були хворі, і він витрачав багато грошей на лікарів та ліки. І чим більше він витрачав на лікування дітей, тим більше обманював своїх покупців. Але що більше він обманював покупців, тим сильніше хворіли його діти.

Одного разу, коли Ізмаїл сидів один у своїй лавці, сповнений тривоги за своїх дітей, йому здалося, що на мить розкрилися небеса. Він підняв очі до неба, щоб побачити, що там відбувається. І бачить: стоять ангели біля величезних терезів, що відміряють усі блага, якими Господь наділяє людей. І ось настала черга сім’ї Ізмаїла. Коли ангели стали відміряти здоров’я для його дітей, вони кинули на чашу терезів здоров’я менше, ніж було гирь на терезах. Розгнівався Ізмаїл і хотів крикнути на ангелів, але тут один із них обернувся до нього і каже: «Міра правильна. Що ж ти сердишся? Ми недодаємо твоїм дітям рівно стільки, скільки ти недодаєш своїм покупцям. І так ми творимо правду Божу».

Ізмаїл рвонувся, наче його мечем пронизали. І став він гірко каятися у своєму тяжкому гріху. З того часу Ізмаїл став не тільки правильно зважувати, але завжди додавав надлишку. А до дітей його повернулося здоров’я.

Притча святителя Миколая Сербського

Читайте також