Притча Паїсія Святогорця: про тисячу змій
Старець Паїсій Святогорець. Фото: crkvaub.rs
– Не вірте всьому, що чуєте, – сказав отець Паїсій. – Адже деякі люди все тлумачать по-своєму та намагаються переконати інших у своїй правоті.
Одного разу до святого Арсенія прийшов чоловік і сказав:
– Благослови, отче! Там, на схилі гори, сто змій сповзлися!
– Сто змій? – запитав святий. – Звідки?
– Ну, сто, не сто, але ж п'ятдесят – вже точно!
– П'ятдесят змій?
– Двадцять п'ять було.
– Де ж ти бачив, щоб разом сповзлися двадцять п'ять змій? – здивувався святий.
– Якщо не двадцять п'ять, то десяток був.
– Не може бути, – заперечив святий Арсеній. – Що ж у них там – збори?
– П'ять було, – не здавався упертець.
– П'ять?
– Ну ладно, дві.
Вони помовчали. Потім святий запитав:
– А ти їх бачив?
– Ні! Але чув, як вони в кущах шипіли: «Ш-ш-ш, ш-ш-ш»!
Читайте також
До святих – за попереднім записом
У печерах Лаври завжди одна температура – і при монголах, і при Хрущові. І одна й та ж святість. Але тепер до мощей пускають лише по сорок людей на день і за записом.
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.