Притча Паїсія Святогорця: про тисячу змій

Старець Паїсій Святогорець. Фото: crkvaub.rs

– Не вірте всьому, що чуєте, – сказав отець Паїсій. – Адже деякі люди все тлумачать по-своєму та намагаються переконати інших у своїй правоті.

Одного разу до святого Арсенія прийшов чоловік і сказав:

– Благослови, отче! Там, на схилі гори, сто змій сповзлися!

– Сто змій? – запитав святий. – Звідки?

– Ну, сто, не сто, але ж п'ятдесят – вже точно!

– П'ятдесят змій?

– Двадцять п'ять було.

– Де ж ти бачив, щоб разом сповзлися двадцять п'ять змій? – здивувався святий.

– Якщо не двадцять п'ять, то десяток був.

– Не може бути, – заперечив святий Арсеній. – Що ж у них там – збори?

– П'ять було, – не здавався упертець.

– П'ять?

– Ну ладно, дві.

Вони помовчали. Потім святий запитав:

– А ти їх бачив?

– Ні! Але чув, як вони в кущах шипіли: «Ш-ш-ш, ш-ш-ш»!

Читайте також

Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи

Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.

Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?

Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань

Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті

Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.

Священне визнання в коханні: Що прославляється в «Пісні пісень»

У цій біблійній книзі жодного разу не згадується ім'я Бога. Натомість там – поцілунки, обійми, описи оголеного тіла. Рабини сперечалися, чи не викинути її з Писання. А ченці читали її як молитву.

Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість

Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.

Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки

Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.