Картопляні котлети за афонським рецептом
Картопляні котлети. Фото: vkuso.ru
Сьогодні ми пропонуємо згадати про таку чудову страву, як картопляні котлети. Безперечно, можна звернутися до вже звичного рецепту дерунів, але афонські ченці готують їх трохи інакше. На Афоні не споживають м'ясо увесь рік, а отже, їхній раціон багатий на овочі. Картопля посідає не останнє місце серед них.
Кількість порцій: 3
Час приготування: 45 хвилин
Інгредієнти
- 1 кг картоплі
- 1 склянка подрібненої петрушки
- 1 столова ложка подрібненої м'яти
- 1 дрібно порізана цибулина
- 1 долька часнику
- 3 ложки оливкової олії
- 1\2 ложки мускатного горіха
- 1 ложка лимонного соку
- Сіль, перець, борошно
- Олія для обсмажування
Приготування
Відварюємо картоплю та робимо з неї пюре. У великому блюді перемішуємо картопляне пюре з рештою інгредієнтів, окрім борошна. Отриманий картопляний фарш ставимо в холодильник на півгодини. Ліпимо котлети, обвалюємо в борошні та смажимо на розжареній олії.
За матеріалами сайту athos.guide
Читайте також
Маска, що ожила в богословських суперечках
Суперечка про одну грецьку літеру переконала святих отців, що особистість не можна звести до жодної якості. Так народилося поняття, без якого немислима сучасна людина.
Як псалом з помилками врятував солдата від демонів
Від прикордонних військ Візантії залишились боргові розписки, заповіти та потертий псалом-оберіг. За цими паперами видно віру людей, що пережила крах імперії.
Розповіді про давню Церкву. Рівень управління: митрополит
Розвиток адміністративної системи давньої Церкви створив інститут митрополій. У чому полягає баланс між соборною свободою та владою першого архієрея?
Золоті шви Воскресіння
Японська традиція склеювати розбиті піали лаком із дорогоцінним порошком перегукується з євангельськими образами.
Чернецька заставна крамниця без зиску
У XV столітті італійський ремісник, що позичив на хліб, за рік віддавав лихварю половину свого майна. Ченці-францисканці придумали, як зупинити це без жодного прибутку.
Місто танцювало до смерті під замовлену музику
Влітку 1518 року жителі Страсбурга виконували смертельні танці під музику, яку замовила місцева влада. Зупинити епідемію змогла не медицина, а Церква.