Картопляні котлети за афонським рецептом
Картопляні котлети. Фото: vkuso.ru
Сьогодні ми пропонуємо згадати про таку чудову страву, як картопляні котлети. Безперечно, можна звернутися до вже звичного рецепту дерунів, але афонські ченці готують їх трохи інакше. На Афоні не споживають м'ясо увесь рік, а отже, їхній раціон багатий на овочі. Картопля посідає не останнє місце серед них.
Кількість порцій: 3
Час приготування: 45 хвилин
Інгредієнти
- 1 кг картоплі
- 1 склянка подрібненої петрушки
- 1 столова ложка подрібненої м'яти
- 1 дрібно порізана цибулина
- 1 долька часнику
- 3 ложки оливкової олії
- 1\2 ложки мускатного горіха
- 1 ложка лимонного соку
- Сіль, перець, борошно
- Олія для обсмажування
Приготування
Відварюємо картоплю та робимо з неї пюре. У великому блюді перемішуємо картопляне пюре з рештою інгредієнтів, окрім борошна. Отриманий картопляний фарш ставимо в холодильник на півгодини. Ліпимо котлети, обвалюємо в борошні та смажимо на розжареній олії.
За матеріалами сайту athos.guide
Читайте також
Анафема від імені мерця
У 1054 році християнський світ розкололося через документ без юридичної сили. Це історія про те, як амбіції та випадковий скандал виявилися важливішими за єдність.
55 мільйонів віруючих, або Як перепис 1937 року поставив СРСР у глухий кут
У розпал терору понад п'ятдесят мільйонів людей відкрито назвали себе віруючими. Ці цифри настільки налякали владу, що їх негайно засекретили на півстоліття.
Хвороба нашого століття в казці Андерсена
Версія казки, яку ми пам'ятаємо з дитинства, – обрізана. В оригіналі Герда перемагає зло молитвою «Отче наш», і від її подиху на морозі з'являються ангели.
Кресляр, який вигадав Грааль
Таємні досьє в Національній бібліотеці Франції, нащадки Христа, шифри Леонардо. Міфологія народилася з квартири у французькій глушині і закінчилася визнанням під присягою.
Афон за кілька хвилин від пробки на Столичному шосе
У Голосієві є балка, де замовкають сирени, перестає ловити мобільний і над головою змикається ліс. І до неї – двадцять хвилин від центру Києва.
Монофелітство – єресь, якій хотілося миру
У VII столітті Візантія була на межі краху. Частина ієрархії готова прийняти зручну формулу заради порятунку кордонів. Один старець відмовляється – і платить за це язиком і рукою.