Картопляні котлети за афонським рецептом
Картопляні котлети. Фото: vkuso.ru
Сьогодні ми пропонуємо згадати про таку чудову страву, як картопляні котлети. Безперечно, можна звернутися до вже звичного рецепту дерунів, але афонські ченці готують їх трохи інакше. На Афоні не споживають м'ясо увесь рік, а отже, їхній раціон багатий на овочі. Картопля посідає не останнє місце серед них.
Кількість порцій: 3
Час приготування: 45 хвилин
Інгредієнти
- 1 кг картоплі
- 1 склянка подрібненої петрушки
- 1 столова ложка подрібненої м'яти
- 1 дрібно порізана цибулина
- 1 долька часнику
- 3 ложки оливкової олії
- 1\2 ложки мускатного горіха
- 1 ложка лимонного соку
- Сіль, перець, борошно
- Олія для обсмажування
Приготування
Відварюємо картоплю та робимо з неї пюре. У великому блюді перемішуємо картопляне пюре з рештою інгредієнтів, окрім борошна. Отриманий картопляний фарш ставимо в холодильник на півгодини. Ліпимо котлети, обвалюємо в борошні та смажимо на розжареній олії.
За матеріалами сайту athos.guide
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.