Притча: про явлення ангелів і бісів. Святитель Миколай Сербський
Ангел. Фрески Джотто в Капелі дель Арена в Падуї. Фото: livejournal.com
Спірити наших днів приймають будь-який феномен духовного світу як посланий Богом та одразу похваляються тим, що їм «відкрилось». Я був знайомий з 80-річним монахом, якого всі шанували як великого духівника. На моє запитання, чи бачив він у житті якусь істоту з духовного світу, він відповів:
– Ні ніколи. Слава Божій милості!
Побачивши мій подив, він пояснив:
– Я постійно молився Богу, щоб нічого мені не з'явилося, щоб я випадково не впав у прелесть і не прийняв переодягненого біса за Ангела. І Бог досі чув мою молитву.
Наскільки древні були скромні та обережні щодо цього, показує таке записане свідчення.
Одному брату з'явився біс, одягнений в ангельське світло, та заявив, що він архангел Гавриїл і що він посланий до нього. На це брат відповів: «Подумай як слід, чи не посланий ти до когось іншого: адже я недостойний бачити Ангела». І біс в одну мить став невидимий та зник.
З книги святителя Миколая Сербського
«Охридський пролог»
Читайте також
Маска, що ожила в богословських суперечках
Суперечка про одну грецьку літеру переконала святих отців, що особистість не можна звести до жодної якості. Так народилося поняття, без якого немислима сучасна людина.
Як псалом з помилками врятував солдата від демонів
Від прикордонних військ Візантії залишились боргові розписки, заповіти та потертий псалом-оберіг. За цими паперами видно віру людей, що пережила крах імперії.
Розповіді про давню Церкву. Рівень управління: митрополит
Розвиток адміністративної системи давньої Церкви створив інститут митрополій. У чому полягає баланс між соборною свободою та владою першого архієрея?
Золоті шви Воскресіння
Японська традиція склеювати розбиті піали лаком із дорогоцінним порошком перегукується з євангельськими образами.
Чернецька заставна крамниця без зиску
У XV столітті італійський ремісник, що позичив на хліб, за рік віддавав лихварю половину свого майна. Ченці-францисканці придумали, як зупинити це без жодного прибутку.
Місто танцювало до смерті під замовлену музику
Влітку 1518 року жителі Страсбурга виконували смертельні танці під музику, яку замовила місцева влада. Зупинити епідемію змогла не медицина, а Церква.