Притча: про явлення ангелів і бісів. Святитель Миколай Сербський

Ангел. Фрески Джотто в Капелі дель Арена в Падуї. Фото: livejournal.com

Ангел. Фрески Джотто в Капелі дель Арена в Падуї. Фото: livejournal.com

Спірити наших днів приймають будь-який феномен духовного світу як посланий Богом та одразу похваляються тим, що їм «відкрилось». Я був знайомий з 80-річним монахом, якого всі шанували як великого духівника. На моє запитання, чи бачив він у житті якусь істоту з духовного світу, він відповів:

– Ні ніколи. Слава Божій милості!

Побачивши мій подив, він пояснив:

– Я постійно молився Богу, щоб нічого мені не з'явилося, щоб я випадково не впав у прелесть і не прийняв переодягненого біса за Ангела. І Бог досі чув мою молитву.

Наскільки древні були скромні та обережні щодо цього, показує таке записане свідчення.

Одному брату з'явився біс, одягнений в ангельське світло, та заявив, що він архангел Гавриїл і що він посланий до нього. На це брат відповів: «Подумай як слід, чи не посланий ти до когось іншого: адже я недостойний бачити Ангела». І біс в одну мить став невидимий та зник.

З книги святителя Миколая Сербського
«Охридський пролог»

Людина перед лицем стихії

​Самотня постать на березі здається нікчемно малою перед водною стихією, але саме вона постає перед Творцем.

Таємниці Голгофи у світлі археології

Завіса віків приховує реальні події IV століття. Археологія та давні тексти відображають справжній шлях великої християнської святині.

Запорожці на захисті гнаної віри

Історія про те, як козаки піднімали шаблі, заступаючись за принижених батюшок і, водночас, – дебоширили в храмах.

Фальсифікат у фундаменті Могилянки

Історики століттями переповідали красиву легенду про щедрий дар меценатки. Однак архівні документи малюють зовсім іншу картину цієї події.

Богослов'я стоптаних черевиків

В експозиції нідерландського музею можна побачити полотно зі старими черевиками, за якими криється пам'ять про просту людину.

Будні та праця лаврської братії

Ми звикли бачити Печерський монастир таким, яким він постає на парадних листівках. Архівні справи XIX століття повертають нас до земної прози чернечого побуту.