Притча: про явлення ангелів і бісів. Святитель Миколай Сербський
Ангел. Фрески Джотто в Капелі дель Арена в Падуї. Фото: livejournal.com
Спірити наших днів приймають будь-який феномен духовного світу як посланий Богом та одразу похваляються тим, що їм «відкрилось». Я був знайомий з 80-річним монахом, якого всі шанували як великого духівника. На моє запитання, чи бачив він у житті якусь істоту з духовного світу, він відповів:
– Ні ніколи. Слава Божій милості!
Побачивши мій подив, він пояснив:
– Я постійно молився Богу, щоб нічого мені не з'явилося, щоб я випадково не впав у прелесть і не прийняв переодягненого біса за Ангела. І Бог досі чув мою молитву.
Наскільки древні були скромні та обережні щодо цього, показує таке записане свідчення.
Одному брату з'явився біс, одягнений в ангельське світло, та заявив, що він архангел Гавриїл і що він посланий до нього. На це брат відповів: «Подумай як слід, чи не посланий ти до когось іншого: адже я недостойний бачити Ангела». І біс в одну мить став невидимий та зник.
З книги святителя Миколая Сербського
«Охридський пролог»
Читайте також
До святих – за попереднім записом
У печерах Лаври завжди одна температура – і при монголах, і при Хрущові. І одна й та ж святість. Але тепер до мощей пускають лише по сорок людей на день і за записом.
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
Уривки з книги Андрія Власова «Пікасо́. Частина перша: Раб». Епізод 26. Попередню частину твору можна прочитати тут .
Ключі від Канева: як преподобномученик Макарій не відступив перед ордою
Вересень 1678 року пам'ятає дим над Дніпром і сотні людей у соборі. Історія преподобномученика Макарія Овруцького про пастиря, який не покинув своїх овець заради порятунку життя.
Пісна весна чи засушливе пекло: чому нас вчить дуель Зосими і Ферапонта
Чому сухарі отця Ферапонта пахнуть гордістю, а вишневе варення старця Зосими – любов'ю. Читаємо Достоєвського в середині посту.
Броня невидимок: чому велика схима – це найвища свобода
Чорний аналав з черепом – не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.