Що означають слова «Горе маємо серця»?
«Горе маємо серця». Фото: А. Поспелов/Православие.Ru
Світлана Калита
Відповідає протоієрей Володимир Пучков:
– Один із вигуків, проголошуваних на літургії вірних: «Горе́ маємо серця», можна буквально перекласти як призив: «Спрямуємо вгору наші серця». Цей вигук є своєрідним логічним продовженням заклику з Херувимської пісні: «Всяке нині житейське відкладемо піклування». Тобто відмовимося від житейського і піднесемо все своє серце «горе́», вгору. Щоб у подяці Господу (вигук безпосередньо передує анафорі – центральній частині літургії) долучитися до нетлінної реальності Царства Небесного.
На заклик священика звернути свої серця «горе́» хор від імені всіх, хто молиться, відповідає такими словами: «Імами до Господа» («Спрямовані до Господа»). І цей вигук, і відповідь на нього перебувають у самому серці літургії, у найурочистішій її частині. Саме в тій частині, яку будь-якому християнину треба було б добре знати для вдумливої участі в богослужінні. Втім, як і все богослужіння загалом.
Читайте також
Наскільки страшний гріх роду?
Чи може гріх предків відображатися на нащадках, чи кожен несе відповідальність лише за свої вчинки? Про те, як Православна Церква ставиться до поняття «родовий гріх», розмірковує архімандрит Серапіон (Довлатов).
У чому полягає суть християнського подвигу?
Про сучасне подвижництво розмірковує протоієрей Василій Кучер.
Як навчитися любити Бога всім серцем, усіма думками і всією душею?
Про те, як полюбити Того, Хто тебе створив, розмірковує протоієрей Василій Кучер.
«Нехай воскресне Бог»: чому ми говоримо про минулу подію як про майбутню?
Лінгвістичні та богословські особливості відомої молитви розбирає протоієрей Василій Кучер.
Як пережити втрату духівника?
Відхід наставника – величезне випробування. Протоієрей Вадим Гладкий про те, як впоратися з втратою духівника і чому ця подія – крок до духовного дорослішання.