Трагічна Прощена неділя
Неділя перед Великим постом – особливий день, коли відбувається унікальна служба з Чином прощення. Настоятель просить вибачення у парафіян, парафіяни – у нього та один у одного. Робиться це, щоб увійти у Великий піст із чистим тихим серцем і закінчити його тріумфуванням Великодня.
Чин цей давній і пішов від єгипетських ченців, які до Великодня йшли до пустелі. Ніхто не міг бути певен, що повернеться живим, тому прощення просили, як перед смертю.
Зараз, мабуть, перший рік в історії, коли православні цілих народів не можуть сказати один одному «Пробач мене грішного, – і почути у відповідь – Бог вибачить, і я прощаю».
На землі рвуться снаряди та ракети, а в душах вирують смерчі ненависті. І це в момент, коли смерть може стояти за дверима кожного з нас.
Зараз бенкет у князя світу. Він збирає жнива тих, що йдуть у вічність у стані «праведного» гніву та злості. Кому дістануться ці душі, здогадатися не складно.
Війна минеться. Колись зникне Росія та Україна. Залишиться лише Вічність, Христос і ми перед Ним. Що ми скажемо Йому?
Читайте також
Переслідування УПЦ і ліквідація УГКЦ у 1946: чи є подібність?
Після розгрому нацистів і визволення Західної України керівництво УГКЦ ініціювало переговори з радянськими органами заради подальшої долі своєї структури.
Про мобілізацію священника в снайпери
Людина, яка обрала шлях священника, не має права вступати до армії і брати до рук зброю. А про вбивство іншого і говорити абсурдно.
Про цифри: скільки у нас православних, мусульман та іудеїв
Довіра до методів дослідження Центру Разумкова в темі Православ'я – мінімальна.
Чому допомога онкохворим дітям – загроза держбезпеці
Ми вже давно мали б звикнути до витівок деяких народних депутатів, які особливо люто ненавидять УПЦ. Але вони не припиняють дивувати.
Рамадан для влади ближчий, ніж Великий піст?
Невже мусульмани та іудеї, яких у країні трохи більше відсотка населення, стали привілейованим класом? Адже Україна вважається християнською країною.
Молитва для Зеленського
Якщо Думенко складає для походу до Ради молитву, де перераховуються окремо президент, Рада і уряд, ми розуміємо: ці слова адресовані не Богу, а людям, які його запросили до Ради.