Про перемогу народу в Чернівцях

Парафіяни Свято-Духівського собору після звільнення святині. Фото: СПЖ

17 червня в Чернівцях відбулася подія, яку можна назвати історичною. Близько 5 тисяч прихожан кафедрального собору змогли за короткий час зібратися і вигнати зі своєї святині купку бандитів, які захопили храм для ПЦУ. І слово «бандити» тут зовсім не гіпербола. Якщо хлоп'яги в шортах і балаклавах раптово забігають у собор і жорстоко б'ють священників, ламаючи їм ребра, розбиваючи обличчя в кров, – то це не молільники, не віруючі, не «релігійна громада». Це звичайні бандити, яких повинна була тут же затримати поліція.

Але в тому-то і проблема – замість арешту силовики діяли з ними в одній команді. Поліцейські захищали не духовенство і вірян від бандитів, а навпаки – бандитів від вірян. Правоохоронці охороняли не закон, а тих, хто його відверто і цинічно порушує.

Замість того, щоб допомогти вірянам зайти в свою святиню, силовики поливали їх сльозогінним газом, застосовували проти них силу і всіляко підтримували бойовиків. Кажучи простіше, влада в особі поліції намагалася відібрати у віруючих українців ледве не останнє, що у них залишилося, – право на молитву в своїй святині.

Власне, далеко не вперше. Подібне ми бачили у Львові, Івано-Франківську, Черкасах, багатьох інших містах і сотнях сіл. З кінця 2022 року, коли Зеленський оголосив курс на «духовну незалежність», у віруючих цинічно, масштабно  відбирають їхні храми. І це при тому, що молитва українцям сьогодні життєво необхідна – адже вони живуть серед жахів війни. Їхні сім'ї обстрілюють, їхніх батьків і братів вбивають на фронті, їхні міста стирають з лиця землі.

І вони все це терплять. Терплять, коли переселенці отримують допомогу тільки на словах, коли чиновники крадуть у армії, коли ціни на продукти вищі за зарплати, терплять навіть, коли їхніх рідних викрадає на вулицях ТЦК.

Але у будь-якого терпіння є межа, є те, що сьогодні модно називати «червоною лінією». Для віруючої людини – це можливість спілкування з Богом. Не так, як йому вказує президент, його радники чи чиновники. А так, як хоче він сам, так, як це робили його пращури протягом багатьох поколінь.

17 червня в Чернівцях люди показали владі, що у них є свобода, що у них є право на сповідання своєї віри. Просто тому, що до храму прийшло не 10, не 100, навіть не 500 осіб. Прийшло 5 тисяч. І влада здригнулася.

Невже ми дожили до того, що для відстоювання свого права на молитву потрібно показувати владі силу? Невже по-іншому не можна?

Читайте також