Притча: «Осудив один чоловік іншого й...»
Осудив один чоловік іншого й незабаром сам упав у той самий гріх. Хоча раніше ніколи й подумати про нього не міг. А тут така раптом пристрасть охопила... Зрозумів він, у чому причина. Кинувся в ноги тому, кого засудив, вибачився, сходив на сповідь, і пристрасть відразу ж відступила. Наче її й не було!
Відтоді, якщо він когось засуджує, то лише одного себе. За свої гріхи та за те, що раніше засуджував інших!
Автор притчі: Монах Варнава (Євген Санін). З книги «Маленькі притчі для дітей та дорослих»
Читайте також
Світло Воскресіння на дні гинучого світу
Найрадісніший образ Воскресіння Христового візантійці написали не в золоту добу, а в умираючій імперії – на стіні усипальниці.
Квиток в один кінець: як діставалися до Єрусалима у XVIII столітті
Паломництво до Гробу Господнього було далеко не спокійною подорожжю. Перед від'їздом писали заповіт і прощалися з рідними назавжди.
Чому недбайливого студента в середньовіччі не могли повісити?
Статус кліриків і папські булли робили школяра недоторканним для міського суду та розлюченого натовпу.
Місяць закону і сонце благодаті
Митрополит Іларіон порівняв закон і благодать з місяцем і сонцем. А написав він цей твір у Києві, який щойно ледве встояв в облозі печенігів.
Розповіді про стародавню Церкву: як пастирі відокремлювалися від пастви
У цей період Церква шукала баланс між соборністю і владою ієрархії, між шлюбом і аскезою, між необхідністю церковного порядку і активною участю мирян.
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
Римські катакомби були не сирими норами для втікачів, а підземним містом перших християн – з вентиляцією, світловими шахтами та фресками.