Притча: готовий вчити інших?
Один новопочатковий і дуже нетерплячий християнин, перечитавши безліч книг, висловив бажання навчати інших Істині та запитав одного священника, що він думає про це. Ієрей сказав йому:
– Почекай трохи.
Щороку християнин приходив із одним і тим самим проханням, і щоразу священник давав одну й ту ж відповідь:
– Почекай трохи.
Якось християнин запитав:
– Коли ж я буду готовий вчити інших?
Священник відповів:
– Коли тебе залишить пристрасне бажання вчити інших.
Читайте також
Броня невидимок: чому велика схима — це найвища свобода
Чорний аналав з черепом — не знак жалоби, а спорядження тих, хто покинув земну суєту. Як звичайна тканина стає щитом від будь-яких земних тривог і страхів.
Людина, яка писала розумом: Феофан Грек та його білі блискавки
Епіфаній Премудрий спостерігав за ним годинами – і так і не зрозумів, як він працює. Феофан розписував стіни, не дивлячись на зразки, і водночас вів бесіду про природу Бога.
Практика причастя мирян: як змінювалася за 2000 років
За два тисячоліття історії Церкви змінювалася не тільки частота прийняття Тайн, але й саме внутрішнє ставлення до нього. Про те, як Євхаристія пройшла шлях від «щоденного хліба» до рідкісної нагороди і назад.
Чому Торжество Православ'я – це свято художників
У Британському музеї зберігається невелика ікона – тридцять сім сантиметрів заввишки. Саме з неї варто почати розмову про те, що сталося в березні 843 року.
Похований заживо: як ігумен Афанасій переграв королів та єзуїтів
Його вбивали тричі – відлучали від сану, закували в колодки, розстрілювали. Відновлюємо хроніку подвигу святого за документами.
Розповіді про давню Церкву: стан духовенства в перші століття
Джерела цього часу змальовують досить неоднозначну картину стану кліру. Щоб її собі уявити, розберемо три аспекти: освіта, моральність і забезпечення.