П'ять дивовижних фактів із життя схимонаха Іллі Макіївського

Преподобний Ілля Макеївський. Фото: СПЖ

Хоча біографічних відомостей про життя старця збереглося не так багато, як хотілося б дослідникам, людям відомо головне: ця дивовижна людина щиро любила Бога і ближніх, несла світло Христове в світ, була істинним утішителем і помічником для всіх стражденних.

1. Від Донбасу до Афону: шлях до святості

Преподобний Ілля (в миру Ілля Якович Ганжа) народився в 1837 році в місті Макіївка, яке на той час було селищем Міуського округу області Війська Донського. За своє стодев'ятирічне життя він став справжнім вмістилищем мудрості афонського чернецтва і традицій російського благочестя.

У п'ятнадцятирічному віці юний Ілля прийняв рішення, яке визначило все його подальше життя: він покинув батьківський дім зі словами: «Пішов шукати святі місця – тепер повернувся сюди вмирати».

Його духовні пошуки привели його на Святу Гору Афон, де він довгі роки подвизався в Іллінському скиту.

Про своє подвижницьке життя старець майже ніколи не розповідав, лише одного разу згадав дивовижну деталь: його келія знаходилася в настільки важкодоступному місці, що їжу туди доводилося подавати на мотузці. Ці довгі роки духовної боротьби підготували його до дивовижного служіння, яке чекало попереду.

2. Загадкова зовнішність святого 

Коли схимонах Ілля з'явився в рідній Макіївці в 1927 році, люди не могли відвести від нього очей – він буквально світився зсередини. Але найвражаючою особливістю було те, що одне око у нього завжди залишалося закритим.

Багато хто думав, що старець втратив око, але насправді обидва ока були здоровими.

«На цей світ достатньо дивитися і одним оком», – пояснював він свою звичку.

Можливо, саме тому шторки в його келії завжди були закритими – святий свідомо обмежував свій погляд на мирську суєту, зосереджуючись на духовному.

3. Пророчий дар під час війни

Ще в 1935 році преподобний Ілля передбачив майбутню війну. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, старець став справжнім духовним маяком для жителів Макіївки.

Його дар прозорливості проявлявся вражаюче точно: він передбачав долю фронтовиків, і всі його пророцтва збувалися – як радісні, так і сумні.

У роки окупації старець здійснював дивовижні речі: благословляв сім'ї садити певні овочі, заздалегідь знаючи, яким буде врожай. Восени велів сім'ям обмінюватися надлишками – так під його духовним покровительством ніхто не голодував. Коли німці влаштовували облави і палили будинки, його молитва і благословення ставали надійним захистом.

4. Зцілення і духовні подвиги 

Схимонах Ілля володів даром зцілення хворих і звільнення людей від бісівської одержимості. Свідки розповідали, що бути присутнім при таких зціленнях було страшно – одержимі вили, гавкали і крутилися на місці, але після молитви старця заспокоювалися, тихо плакали і починали молитися разом з ним.

«Хрестіться-хрестіться! І не озирайтеся назад!» – говорив він присутнім при зціленнях.

Його прозорливість була вражаючою: він заздалегідь знав, хто прийде до нього в гості, попереджав про візити міліції і уникав зустрічей з тими, хто міг завдати шкоди.

5. Пророцтво про майбутнє і мирна кончина

Після перемоги у Великій Вітчизняній війні люди запитали старця, чи буде тепер мир.

Його відповідь виявилася пророчою: «Прийде час – вітчизну нашу розділять на багато частин без війни. А війна як йшла, так і буде йти!» Ці слова, на жаль, знайшли підтвердження в історії.

17 квітня 1946 року, у Страсну Середу, столітній старець мирно відійшов до Господа, передбачивши свою кончину. Ховали його у Велику П'ятницю, і попрощатися прийшло безліч народу. Навіть після смерті стежка до його могили не заростала.

Паломники з різних міст приїжджали до афонського інока за допомогою і утішенням, підтверджуючи його останні слова: «Хто на землі буде про мене молитися – буде зі мною».

Читайте також