Отець Павло Троїцький – історія великої святості чи великого обману?

Павло Троїцький в архіві КДБ. Фото: СПЖ

6 листопада неформально вважають днем смерті старця Павла Троїцького. Історія, пов'язана з цим ім'ям, викликає багато запитань. Безліч людей, яких можна назвати сучасною духовною елітою, записали спогади про отця Павла.

Це єпископ Орєхово-Зуєвський Пантелеймон, протоієреї Володимир Воробйов, Іоанн Каледа, Олександр Салтиков, Димитрій Смирнов. Вони наводять вражаючі приклади прозорливості подвижника. Біографічні подробиці життя отця Павла у версії протоієрея Володимира Воробйова можна знайти на сайті ПСТГУ.

На цих людей отець Павло справив колосальний вплив.

Владика Пантелеймон навіть сказав, що отець Павло – один з найвеличніших святих не тільки в історії двадцятого століття, але й у всій історії Православної Церкви, і якщо є отець Павло, значить, є і Бог.

Старець, якого ніхто не бачив

Самого ж старця ніхто ніколи не бачив. Листи він передавав через келейницю Агрипину Миколаївну, яка була його давнім зв'язковим і другом. Помер старець у 1991 році в повній безвісності. Місце поховання не бажав розголошувати. Майже відразу після смерті старця померла і його вірна супутниця Агрипина.  

Але зі смертю старця чудеса не закінчилися.

У 1991 році відбувається перезавантаження взаємовідносин державної влади і Церкви, з'являються нові можливості. І те саме духовенство, яке сьогодні так тепло згадує про отця Павла, почало шукати більш детальні відомості про життєвий шлях свого духовника і про його останній притулок.  

Довідка про смерть у 1944 році

Почали відкриватися архіви, що говорять про подвиги новомучеників. Було знайдено і особову справу отця Павла. Згідно з документами, ієромонах Павло Троїцький помер у таборі в 1944 році, про що є відповідна довідка.  

У шанувальників старця виникає припущення, що насправді помер не він, а інша людина, а отцю Павлу вдалося, завдяки підробленій довідці про смерть, втекти з табору і через сестру зробити фальшивий паспорт.

Правда, жодного доказу цієї теорії знайти не вдалося.  

Пошуки місця проживання отця Павла привели духовних чад старця в село Кувшиново Тверської області. У маленькому селищі, де всі один одного знали, не знайшлося жодної людини, яка чула або бачила старця, що помер кілька років тому, але прожив там майже півстоліття. Не знайшлося і будинку, де, ймовірно, міг би жити старець.  

Версія: геніальна спецоперація КДБ

Пройшли роки, і в інтернеті почали з'являтися публікації про те, як КДБ провело блискучу спецоперацію. Завдяки їй вони змогли не тільки здійснювати прямий вплив на отця Всеволода Шпіллера (їхню головну мету), але й впровадитися в уми і душі видатних церковних діячів, особливо серед молоді.  

Спецслужба придумала і нав'язала легенду про якогось старця, який живе невідомо де, але є святим, прозорливим, все знає і може вести духовне керівництво в особистому таємному листуванні.  

В одній з публікацій диякон Андрій Кураєв говорить, що викривачем міфу про старця Павла Троїцького був ігумен Дамаскін (Орловський), який професійно займався канонізацією святих і багато працював в архівах щодо новомучеників. Після чого і опинився в опалі.  

Чудеса проти фактів: дві відповіді

Можна було б не заглиблюватися в цю тему, якби не одне «але». Протоієрей Димитрій Смирнов розповідав, а єпископ Пантелеймон і протоієрей Володимир Воробйов продовжують розповідати про отця Павла як про суперпрозорливого духовника. Він бачить майбутнє, описує його, і це все потім збувається у всіх подробицях. Старець пише про такі речі, про які в принципі не міг ніхто знати. Отець Володимир Воробйов впевнений, що отець Павло читав його думки і бачив на відстані все, що він робить.  

Якщо хоча б частина всіх цих чудес правда, то це неможливо пояснити жодними хитрощами КДБ. Є тільки одна з двох можливих відповідей на ці непорозуміння:

  1. Усі ці високопоставлені духовники свідомо обманюють людей, щоб не виглядати тепер дурними.
  2. Версія про спецоперацію КДБ – це диявольський наклеп на духоносного старця.  

Чому не провели експертизу листів?

Душею і серцем я за те, щоб прийняти за істину останній варіант. Але ніхто з оповідачів так і не зміг надати жодного незаперечного доказу істинності всього перерахованого. Все ними передається тільки на словах, без пред'явлення будь-яких документів і незаперечних свідчень.

Найпростішим і очевидним рішенням було б проведення почеркознавчої експертизи листів старця, яких, за твердженнями духовників, близько 400. Було знайдено особову справу отця Павла, де є його почерк, і, як можна зрозуміти, є листи, написані рукою старця до 1944 року. Експертиза могла б без зусиль дати відповідь на питання, чи дійсно старець – автор цих листів.

Але цього зроблено не було.  

Канонічний тупик

Щодо офіційного ставлення РПЦ до особи ієромонаха Павла Троїцького, то і тут сталася заминка. Згідно з особовою справою подвижника, він має бути канонізований серед новомучеників як сповідник, загиблий у табірному ув'язненні.  

Але якщо це зробити, то всім високопоставленим духовникам довелося б визнати, що вони були обмануті. Напевно, саме тому отець Павло в число новомучеників і не увійшов. А канонізувати його в тому варіанті житія, який пропонують духовні чада отця Павла, немає підстав.

Читайте також

Гора Каранталь: випробування спокоєм

Скельна вершина стоїть стіною між шумом Єрихона і тишею пустелі. Тут мовчання – як дзеркало, що проявляє те, з чого ми зроблені насправді.

Герої під низькою стелею: про літературу, яка розучилася бачити вічне

Сучасна проза дедалі частіше нагадує емоційну аптечку, позбавлену надії. Чому підміна морального вибору травмою забирає у нас небо і робить літературу тісною?

Паперова фортеця: григоріанський розкол 1925 року

У 1920-ті роки єкатеринбурзькі собори пустували за повної підтримки влади. Як проект ОДПУ зі створення слухняної церкви розбився об опір віруючих.

Кістка землі: чому скельні монастирі Дністра неможливо знищити

Лядова і Бакота – це тиша всередині каменю, що пережила набіги орди, вибух і затоплення. Історія про місця, де життя пішло під землю, щоб зберегтися.

Хрестовоздвиженське братство на Чернігівщині: спроба жити за Євангелієм

​Наприкінці XIX ст. миряни створили громаду, де віра визначала не лише богослужіння, а й працю, виховання, побут і стосунки. Цей досвід виявився незручним майже для всіх. Чому?

Слово Боже проти нейрослопу: як зберегти людяність

​Інформаційний шум та ШІ-генерації приводять людину до тваринного стану. Як вдумливе читання Писання допомагає зберегти смисли, розум та образ Божий в епоху нейрослопу.