Притча про метелика-одноденку

Сів метелик-одноденка на багаторічну брусницю і почав захоплюватись усім, що мав змогу побачити:

– Сонце ж яке добре та гарне! Роса – жодні самоцвіти з нею не зрівняються! А луг же який зелений, небо яке синє! А повітря? У мене навіть не вистачає слів, щоби описати його! Одне тільки можу сказати: слава Богу за все!

«Треба ж, стільки років живу і нічого цього не помічала!» – подумала брусниця, а вголос сказала:

– Нічого, завтра ти до всього цього звикнеш!

– Завтра для мене вже не буде, – сумно відповів метелик, назавжди заплющуючи очі.

А брусниця із соромом зізналася собі, що майже за сто років вона не побачила і, найголовніше, не оцінила всього того, що встиг цей метелик за один єдиний день свого життя.

З книги «Маленькі притчі для дітей і дорослих» ієромонаха Варнави (Саніна)

Навіщо святі обителі перетворювали на державні в'язниці?

Історія християнської Європи зберегла пам'ять про часи, коли монастирі ставали місцем державного заслання. Там вирішувалися долі монархів і праведників.

Пастух із листом від Христа до короля Франції

Влітку 1212 року тисячі прочан із палицями чекали, що море розступиться перед ними. Пізніші хроністи додали до їхньої історії кораблі, работорговців і зітхання папи.

Фасад із кісток і фасад зі світла

Антоніо Гауді сорок три роки будував храм у Барселоні, знаючи, що це будівництво – на віки. 

Суд над мертвим папою

Одного разу в Римі посадили на престол тіло померлого папи й улаштували над ним суд. Звинувачення спиралося на церковне правило, яке колись урятувало його кафедру.

Обитель, збудована на зло королю

Коли в Мінську в православних залишився лише один храм, містяни вирішили збудувати ще один – і не зупинилися навіть перед королівським указом.

Молода Мати і сплячий Христос

Мікеланджело висік скульптуру Діви, яка виглядає молодшою за свого Сина, і єдиний раз у житті залишив на мармурі автограф. Жодне з цих «дивацтв» не є випадковим.