Про нагородження в Константинопольському Патріархаті голови ОЗГ

Прийом Петровського та Аратюняна на Фанарі. Фото: пресслужба Константинопольського Патріархату

Митрополит Австрійський Арсеній (Кардамакис) вручив спонсору ПЦУ Олександру Петровському найвищу нагороду митрополії – «Золотий хрест». А додатково – привіз Петровського та його бізнес-партнера Арутюняна на аудієнцію до Патріарха Варфоломія, де вони обговорили нові проєкти з підтримки Константинопольського Патріархату.

За словами митрополита Арсенія, така честь надана Петровському «за всі його пожертви до сьогодні, та й саму готовність допомагати і підтримувати нас у майбутньому». Також ієрарх назвав бізнесмена «нашим архонтом».

І тут виникає здивування. Титул архонта дарується далеко не кожному, а лише найшанованішим і благочестивим мирянам як знак їхніх видатних заслуг перед Церквою. Олександр Петровський з Емілем Арутюняном, при всій до них повазі, навряд чи можуть відповідати таким визначенням.

Ексміністр МВС Луценко стверджував, що Петровський «відомий у певних колах під ім'ям "Нарик"», і проходив по матеріалах МВС як лідер організованої злочинної групи». Те ж стосується і Арутюняна, який відомий у таких же «бізнес»-підприємствах під ім'ям «Еміль».

Наскільки доречно називати таких людей архонтами і наближати їх до Вселенського Патріарха? Невже самого факту регулярних пожертвувань достатньо?

Звичайно, нам можуть заперечити, що Петровський і Арутюнян, подібно до благоразумного розбійника, покаялися, переглянули своє життя і тепер повністю присвятили його Церкві. Але деякі останні факти з відкритих і закритих джерел дозволяють у цьому засумніватися. Більш правдоподібно, що завдяки раптовій набожності нові меценати купують собі репутацію і місце у вищому суспільстві. І ми їх за це не можемо засуджувати, у бізнесу – свої правила.

Тут, скоріше, питання до ієрархів Константинопольського Патріархату і їхнього ставлення до власної репутації.

У 2018 році вони назвали архієреями людей без сану і прийняли їх у євхаристійне спілкування. Зараз вони нагороджують, називають «архонтами» і наближають до себе людей з дуже сумнівним бекграундом.

Давньогрецькому драматургу Еврипіду приписують фразу «Скажи мені хто твій друг – і я скажу хто ти».

Ще точніше в посланні до Коринфян сказав апостол Павло: «Дивіться, щоб вам не виявитися обманутими: Погана компанія розбещує добрі звичаї».

Прямо як для Вселенського Патріархату сказано.

Читайте також

Чому «благочестя» Епіфанія виправдовує надії Патріарха Варфоломія

На Фанарі впевнені, що Думенко «непохитно стоїть на духовних висотах».

Звернення Думенка до УПЦ про «діалог»: щире чи ні?

Якби в ПЦУ справді хотіли діалогу, вони б ухвалили рішення про скасування захоплень і повернення награбованого.

Куди поїхав цирк? Він був іще вчора

На «службі» ПЦУ з Думенком у захопленому соборі у Володимирі люди є. Але вже наступного дня – без Думенка – людей немає.

Чому розпалювачі ненависті до УПЦ повинні сидіти у в'язниці

Храми будувалися не для перемог однієї держави над іншою, утвердження «українського духу», або «духу» якоїсь іншої нації.

Чи потрібно Блаженнішому поминати главу РПЦ, чи ні?

У соцмережах та на екранах ведуться запеклі баталії, як Митрополиту Онуфрію потрібно вчиняти, а як – не потрібно.

З якою метою влада відбирає у УПЦ храми та монастирі?

Поставимо собі просте питання – навіщо держава виганяє монастирі та церковні громади УПЦ з церков? Навіщо їй православні храми?