У Старому й Новому Завітах Господь вчить різного ставлення до ворога. Чому?

Валерій Школьник

Відповідає протоієрей Володимир Долгих:

– Змінилося все: і час, і людина. А головне – Господь прийшов на землю, і настало все нове. Слід розуміти, що Старий і Новий Завіти писалися в різні часи. До заповіді про любов до ворогів у старозавітний час ні людство загалом, ні обраний народ зокрема не були готові. Звичаї тоді панували жорстокі і до заповідей про любов людям треба було ще дорости. Тут можна провести певну аналогію з немовлям. Ми ж не пропонуємо немовляті поговорити на філософські теми. Щоб це стало можливим, йому мало просто стати старшим, потрібно ще пройти цілий шлях розумового дорослішання, з читанням книг, здобуттям відповідної освіти та навчанням мислення.

Все змінилося з приходом Христа. Він не просто показав людям приклад справжньої любові до ворогів, але й через єднання з Собою зробив цей найвищий прояв любові доступним для кожної людини. Спаситель прийшов на землю саме тоді, коли людство було готове до цього і тепер від кожного з нас залежить можливість зміни свого життя відповідно до Його заповіді про любов. 

Читайте також

Наскільки страшний гріх роду?

Чи може гріх предків відображатися на нащадках, чи кожен несе відповідальність лише за свої вчинки? Про те, як Православна Церква ставиться до поняття «родовий гріх», розмірковує архімандрит Серапіон (Довлатов).   

У чому полягає суть християнського подвигу?

Про сучасне подвижництво розмірковує протоієрей Василій Кучер.

Як знайти своє призначення в житті?

На смислотворчий запит відповідає протоієрей Василь Кучер

Як навчитися любити Бога всім серцем, усіма думками і всією душею?

Про те, як полюбити Того, Хто тебе створив, розмірковує протоієрей Василій Кучер.

«Нехай воскресне Бог»: чому ми говоримо про минулу подію як про майбутню?

Лінгвістичні та богословські особливості відомої молитви розбирає протоієрей Василій Кучер.

Як пережити втрату духівника?

Відхід наставника – величезне випробування. Протоієрей Вадим Гладкий про те, як впоратися з втратою духівника і чому ця подія – крок до духовного дорослішання.