Як перестати залежати від чужої думки?

Микита Букай

Відповідає секретар Синодальної літургічної комісії УПЦ протоієрей Димитрій Гарчук:

– Дбайте про те, щоб вести життя мирне і доброчесне. І цього достатньо. Завдання кожного християнина полягає в пошуку Царства і Слави Божої та правди Його (Мф. 6, 33), але ніяк не схвалення з боку оточуючих людей.

Євангеліє наочно застерігає нас від згубної звички озиратися на думку інших, наводячи нам над'яскравий приклад такої залежності: п'яна обіцянка Ірода, від якої він не відмовився через побоювання погано виглядати збоку, вбити Іоанна Предтечу через усікновення голови.

Є відомий сучасний світський жарт-прислів'я: «Я не стодоларова купюра, щоб усім подобатися». І в цьому дещо грубуватому жарті точно є велика частка правди. Немає жодної необхідності викликати симпатію у всіх. Бажання всім подобатися часто є ознакою марнославства. Залежність від суспільної думки в прямому значенні є пошук марної слави. А християнам земна слава без небесної перспективи не потрібна. Варто це пам'ятати, і тоді прив'язання до думки натовпу піде.

Дорогоцінні слова знаходимо у святого апостола Павла: «Коли можливо, якщо це залежить від вас, живіть у мирі зо всіма людьми» (Рим. 12,18). У святоотецькій думці зустрічаємо практично однозначне тлумачення. Преподобний Ісидор Пелусіот каже: «Єдинодумство є початок і основа всіх благ для людини, і нікому не повинно подавати приводу до лайки та сварки. Але якщо де побачиш, що завдано шкоди благочестю або скривджені немічні, не віддавай перевагу миру над істиною. Навпаки, стань мужньо, до "крови, борючись проти гріха"» (Євр.12,4). Святитель Геннадій Константинопольський оригінально коментує це місце Святого Письма: «Я хочу, каже Павел, щоб ваші думки були здорові, нехай інші люди й думають інакше».

Читайте також