Чи спокутує свої гріхи той, хто вмирає в хворобі і муках?
Катерина Ковтун
Відповідає протоієрей Андрій Гавриленко:
– Так, спокутує, якщо терпить все смиренно, без ремствування і заради Господа. Муки – це завжди великі витрати душевних і тілесних сил. Це завжди згоряння. Якщо ти – не важливо, через хворобу чи подвиги – згораєш заради Господа, ти отримуєш нагороду мученика. Більше того, якщо разом з тобою, доглядаючи і співчуваючи, не ремствуючи згоряють твої близькі, вони також отримують мученицький вінець. Бог є і бачить усі наші скорботи і обов'язково очистить і помилує за їхнє покірливе терпіння.
Тому, хто страждає і заради Бога терпить, прощаються гріхи. Причина проста – людина несе труд заради Бога і все минуле стирається, йде. Воля загартовується в житті з Богом не тільки і не стільки в подвигу бдіння та посту, а в ще складнішому подвигу терпіння скорбот, які не вибираєш.
Але є страждання не спокутні. Це коли замість того щоб терпіти і нести хрест, ти множиш гріхи. Нарікання на оточуючих і Бога, прокляття і матірщина. Тут і терпить людина багато, і гріхів їй додається.
Найкраще відповідь це питання ілюструє сцена Розп'яття Христового. Було два розбійники. Але різну дістали долю. Один помер, помножуючи гріх, а інший увійшов у Царство Боже, прикликавши Ім'я Господнє.
Читайте також
Наскільки страшний гріх роду?
Чи може гріх предків відображатися на нащадках, чи кожен несе відповідальність лише за свої вчинки? Про те, як Православна Церква ставиться до поняття «родовий гріх», розмірковує архімандрит Серапіон (Довлатов).
У чому полягає суть християнського подвигу?
Про сучасне подвижництво розмірковує протоієрей Василій Кучер.
Як навчитися любити Бога всім серцем, усіма думками і всією душею?
Про те, як полюбити Того, Хто тебе створив, розмірковує протоієрей Василій Кучер.
«Нехай воскресне Бог»: чому ми говоримо про минулу подію як про майбутню?
Лінгвістичні та богословські особливості відомої молитви розбирає протоієрей Василій Кучер.
Як пережити втрату духівника?
Відхід наставника – величезне випробування. Протоієрей Вадим Гладкий про те, як впоратися з втратою духівника і чому ця подія – крок до духовного дорослішання.