Чи має Церква забороняти священнослужителів, які сиділи у Кремлі?

У Держетнополітики звернулися до УПЦ із закликом прийняти «рішення щодо тих представників духовенства, які підтвердили підтримку загарбницької злочинної війни Росії проти України».

Йдеться про збори у Кремлі 30 вересня, на яких Путін оголосив про «приєднання» до РФ Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей України. Там, зокрема, були помічені митрополит Луганський та Алчевський Пантелеїмон, настоятель Успенського собору в Херсоні архімандрит Олексій, настоятель Саввинського монастиря в Мелітополі архімандрит Іоанн.

Яких же рішень чекає від УПЦ Держетнополітики та голова Мінкульту?

У Церкві дійсно існує практика покарань для священнослужителів, наприклад зарахування за штат, заборона у священнослужінні, позбавлення сану і навіть анафема. Причини можуть бути різними: порушення священницької присяги, клятвозлочин, ухилення в розкол, ухилення в єресь та інше. Але всі вони пов'язані з внутрішнім життям Церкви, неналежним виконанням священницьких чи архієрейських обов'язків.

Але в церковному праві немає пунктів, за якими на священнослужителя накладали припинення через його громадську чи політичну позицію.

У день, коли РФ оголосила про анексію українських земель в УПЦ, опублікували заяву, де чітко говорилося: «Дії окремих представників духовенства, які не відповідають офіційній позиції Церкви, є проявом особистого політичного вибору, за який вони несуть всю повноту відповідальності як громадяни України».

Таким чином, із приводу гостей Кремля в УПЦ уже все сказали. Кожен клірик Церкви є ще громадянином своєї країни і зобов'язаний виконувати її закони. Так само, як і люди будь-яких світських професій: урядовці, депутати, правоохоронці тощо.

Якщо священнослужитель порушує церковні закони – він постає перед церковним судом. А якщо державні – має відповідати перед державою. І, здається, у цій тезі криється відповідь на всі подивування держорганів.

Читайте також