Чи має Церква забороняти священнослужителів, які сиділи у Кремлі?
У Держетнополітики звернулися до УПЦ із закликом прийняти «рішення щодо тих представників духовенства, які підтвердили підтримку загарбницької злочинної війни Росії проти України».
Йдеться про збори у Кремлі 30 вересня, на яких Путін оголосив про «приєднання» до РФ Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей України. Там, зокрема, були помічені митрополит Луганський та Алчевський Пантелеїмон, настоятель Успенського собору в Херсоні архімандрит Олексій, настоятель Саввинського монастиря в Мелітополі архімандрит Іоанн.
Яких же рішень чекає від УПЦ Держетнополітики та голова Мінкульту?
У Церкві дійсно існує практика покарань для священнослужителів, наприклад зарахування за штат, заборона у священнослужінні, позбавлення сану і навіть анафема. Причини можуть бути різними: порушення священницької присяги, клятвозлочин, ухилення в розкол, ухилення в єресь та інше. Але всі вони пов'язані з внутрішнім життям Церкви, неналежним виконанням священницьких чи архієрейських обов'язків.
Але в церковному праві немає пунктів, за якими на священнослужителя накладали припинення через його громадську чи політичну позицію.
У день, коли РФ оголосила про анексію українських земель в УПЦ, опублікували заяву, де чітко говорилося: «Дії окремих представників духовенства, які не відповідають офіційній позиції Церкви, є проявом особистого політичного вибору, за який вони несуть всю повноту відповідальності як громадяни України».
Таким чином, із приводу гостей Кремля в УПЦ уже все сказали. Кожен клірик Церкви є ще громадянином своєї країни і зобов'язаний виконувати її закони. Так само, як і люди будь-яких світських професій: урядовці, депутати, правоохоронці тощо.
Якщо священнослужитель порушує церковні закони – він постає перед церковним судом. А якщо державні – має відповідати перед державою. І, здається, у цій тезі криється відповідь на всі подивування держорганів.
Читайте також
Як Епіфаній став наступником «окупанта»
У системі координат ПЦУ владика Іоанн був живим втіленням тієї самої «духовної окупації» України та Києво-Печерської лаври, з якою вони сьогодні так героїчно борються.
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.