Чи має Церква забороняти священнослужителів, які сиділи у Кремлі?
У Держетнополітики звернулися до УПЦ із закликом прийняти «рішення щодо тих представників духовенства, які підтвердили підтримку загарбницької злочинної війни Росії проти України».
Йдеться про збори у Кремлі 30 вересня, на яких Путін оголосив про «приєднання» до РФ Херсонської, Запорізької, Луганської та Донецької областей України. Там, зокрема, були помічені митрополит Луганський та Алчевський Пантелеїмон, настоятель Успенського собору в Херсоні архімандрит Олексій, настоятель Саввинського монастиря в Мелітополі архімандрит Іоанн.
Яких же рішень чекає від УПЦ Держетнополітики та голова Мінкульту?
У Церкві дійсно існує практика покарань для священнослужителів, наприклад зарахування за штат, заборона у священнослужінні, позбавлення сану і навіть анафема. Причини можуть бути різними: порушення священницької присяги, клятвозлочин, ухилення в розкол, ухилення в єресь та інше. Але всі вони пов'язані з внутрішнім життям Церкви, неналежним виконанням священницьких чи архієрейських обов'язків.
Але в церковному праві немає пунктів, за якими на священнослужителя накладали припинення через його громадську чи політичну позицію.
У день, коли РФ оголосила про анексію українських земель в УПЦ, опублікували заяву, де чітко говорилося: «Дії окремих представників духовенства, які не відповідають офіційній позиції Церкви, є проявом особистого політичного вибору, за який вони несуть всю повноту відповідальності як громадяни України».
Таким чином, із приводу гостей Кремля в УПЦ уже все сказали. Кожен клірик Церкви є ще громадянином своєї країни і зобов'язаний виконувати її закони. Так само, як і люди будь-яких світських професій: урядовці, депутати, правоохоронці тощо.
Якщо священнослужитель порушує церковні закони – він постає перед церковним судом. А якщо державні – має відповідати перед державою. І, здається, у цій тезі криється відповідь на всі подивування держорганів.
Читайте також
Храм УПЦ в Івано-Франківську знесли заради скверу?
В Івано-Франківську влада ухвалила рішення розбити сквер на місці пустиря за адресою вул. Чорновола, 6. Рішення виглядає цілком рядовим, але за ним стоїть дуже багато.
Інволюція митрополита Симеона
За словами Шостацького, «де більшість – там і правда, а не там, де меншість».
Про те, як у ПЦУ зневажають масовку
У ПЦУ, за запевненнями Зори, зневажають масовку, в ній «головне – правда, а не кількість» парафіян. Тим не менш, на всі виїзні служби Епіфанія Думенка людей звозять автобусами.
Переслідування УПЦ і ліквідація УГКЦ у 1946: чи є подібність?
Після розгрому нацистів і визволення Західної України керівництво УГКЦ ініціювало переговори з радянськими органами заради подальшої долі своєї структури.
Про мобілізацію священника в снайпери
Людина, яка обрала шлях священника, не має права вступати до армії і брати до рук зброю. А про вбивство іншого і говорити абсурдно.
Про цифри: скільки у нас православних, мусульман та іудеїв
Довіра до методів дослідження Центру Разумкова в темі Православ'я – мінімальна.