Хочеш поїсти ковбаси в піст? Приходь на «службу» до ПЦУ

Зроблено це «з огляду на календарні суперечки в суспільстві», «через обставини війни», а також «з метою вивчення реальної церковної потреби в здійсненні у близькому часі календарних змін».

Яке відношення до церковного календаря має війна або якісь суперечки в суспільстві, залишилося невідомим. Цілком очевидно, що ПЦУ найближчим часом просто готується перейти на новий стиль календаря та проводить «тест-драйв». Мовляв, якщо 25 грудня прийде багато людей, можна переходити.

Особливо слід відзначити звільнення від посту на день святкування. Виходить просто феєрично – людина святкує Різдво, розговляється, наїдається ковбаси та інших страв, а наступного дня знову приступає до посту, щоб через 2 тижні відсвяткувати Різдво та розговітися.

Втім, головне все ж, що ПЦУ таки наважилась покінчити з «московським» юліанським календарем і приєднатися «до всього цивілізованого світу». А це означає, що, наприклад, Хрещення в Думенка святкуватимуть 6 січня, Успіння – 15 серпня, а Покрову – 1 жовтня. От і подивимось, чи підтримають парафіяни ПЦУ ці зміни «ногами».

Хто зруйнував і хто відновив Лавру: ролик Мінкульту випадково видав правду

Пропаганда Мінкульту про Києво-Печерську лавру несподівано сказала правду.

Тернопільська публікація про Покров: провал календарної реформи?

Новий календар, запроваджений ПЦУ та УГКЦ за підтримки влади, значна частина віруючих не приймає.

Погони чи ряса: хто пише сценарій для «борців» з УПЦ?

Усе вказує на те, що і Веліар, і Пшеничний – звичайні виконавці чужого сценарію. Питання лише в одному – сценарист носить погони чи рясу?

Убити людину до народження можна, після – ні. Чому?

Діти – це найпривілейованіша частина суспільства. І водночас у цьому самому суспільстві дітей офіційно дозволено вбивати – причому масово.

Нагородження нащадків більшовиків у Лаврі

Саме при заповіднику в Лаврі знущалися над мощами преподобних, влаштовували в храмах музей атеїзму, а у вівтарях розміщували туалети.

«Виродки» і «тупі тварини»: борці з УПЦ добралися до дітей

Історики, вивчаючи наш час, будуть дивуватися: як інформаційну політику величезної країни могли так довго визначати настільки дрібні, злобні та нікчемні люди?