Чи варто причащатися через силу?
В'ячеслав Олійник
Відповідає протоієрей Володимир Долгих:
– Варто.
У духовному житті буває всяке, і питання йти чи не йти до Чаші у конкретний день, потрібно вирішувати з духівником чи священником, якому ви сповідуєтеся. Універсальної відповіді тут немає, але спробуємо підійти до питання з іншого боку.
Небажання причащатися – це нормально для християнина. Якщо центром життя є Христос, то прагнути до Нього – природно. У такому разі ось це небажання, внутрішній опір цілком можна назвати хворобливим станом духу. У хворобі нам завжди потрібна допомога. А я не знаю кращих ліків від будь-якої хвороби духу, окрім як Причастя Святих Христових Таїн.
У будь-якому разі, намагайтеся працювати, як то кажуть, з повною віддачею, а за старанність Господь виведе, куди потрібно. І допоможи вам Бог!
Читайте також
Любов сильніша за смерть
Відхід близької людини залишає глибоку рану, але християнська віра підкреслює вічну природу любові. Розмова про духовний зв'язок подружжя за порогом земного буття.
Головний компас християнського життя
Преподобний Антоній Великий називав розсудливість найвищою чеснотою. Досвід пустельників показує шлях до тверезомислення через смирення, пораду та перемогу над пристрастями.
Як не втратити віру, бачачи недоліки церковних людей?
Віруюча людина покликана не лише зберігати свою віру, але й вселяти її в інших.
Як зберегти шлюб?
Історія про воду і вино з Кани Галілейської – це інструкція до того, як врятувати шлюб від руйнування.
Як поводитися з невіруючими родичами?
Ігумен Амвросій (Макєєв) радить, як чинити воцерковленим родичам, які хочуть, щоб їхній близький звернувся до Бога.
Наскільки страшний гріх роду?
Чи може гріх предків відображатися на нащадках, чи кожен несе відповідальність лише за свої вчинки? Про те, як Православна Церква ставиться до поняття «родовий гріх», розмірковує архімандрит Серапіон (Довлатов).