Дві смерті
Патріарх Ілія та Філарет за часів перебування митрополитом Київським. Фото: відкриті джерела
За один тиждень пішли з життя дві людини майже одного віку: Патріарх Грузинський Ілія та Філарет Денисенко. Обидва багато десятиліть були архієреями і визначали духовне життя своїх народів – грузинського та українського. Але як же по-різному вони це робили.
Патріарх Ілія за 49 років предстоятельства практично відродив Грузинську Церкву, об'єднав грузинів в одну родину, став хрещеним батьком для десятків тисяч дітей. Сьогодні його оплакує не лише Грузія, а й увесь світ. І це без жодного перебільшення – Патріарх Ілія був беззаперечним авторитетом для всього Православ'я.
Філарет Денисенко помер непомітно. В Україні не оголосять траур, до нього не вишикуються черги бажаючих попрощатися. У керівництві країни випустять кілька чергових співчуттів, і за тиждень главу УПЦ КП забудуть.
Але чому так? Чи міг Філарет удостоїтися такої ж любові та поваги, що й Патріарх Ілія? Безумовно, міг. У 70-ті та 80-ті роки він перебував з грузинським предстоятелем у схожій ситуації. Але в якийсь момент вони обрали різні дороги. Ілія робив усе для об'єднання нації, Філарет – для розділення. Саме він став обличчям розколу та ворожнечі в українському Православ'ї, які тривають до наших днів.
Єдиним прагненням усього його життя була влада. Бути першим, бути головним, бути патріархом. Коли Порошенко з Епіфанієм обманули його з «предстоятельством» у ПЦУ, він відродив свою УПЦ КП.
Він вилив на Епіфанія тонни бруду. Нехай навіть заслужено – але це все одно був бруд. Усі пам'ятають його залихватське «ще невідомо, хто з нас помре першим». Тепер відомо. Першим помер Філарет.
Ми знаємо, що, незважаючи ні на що, в УПЦ багато хто молився, щоб Філарет перед смертю встиг покаятися. Жаліли його та бажали християнської кончини. На жаль, покаятися він так і не зміг.
І ось перед нами два життя і дві смерті: праведника і далекого від праведності... Господь показує нам їх, немов поклавши на дві долоні. І це дуже наочний урок для кожного християнина.
Мойсей, звертаючись до народу перед вступом до Землі Обітованої, сказав: «Життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Вибери життя, щоб жив ти і потомство твоє».
І це не Мойсей, це Бог говорить кожному з нас: вибери життя, а не смерть.
Читайте також
Придворні конфесії України: совість чи ЛГБТ?
«Московських попів» стануть клеймити не лише за відмову переходити в ПЦУ, не лише за юліанський календар, але й за «гомофобію».
Патріарх Варфоломій вважає українців носіями «руського мира»?
Предстоятель Константинопольської Церкви прибув до Вільнюса, щоб представити новопризначеного екзарха Литви – єпископа Тамісського Панарета.
Урок для сучасної Церкви з глибини віків
У святителя Леонтія було відсутнє бажання бути «своїм» для місцевої влади та іновірців.
Про те, як Собор УПЦ у Феофанії «перетворився на безчинне зборище»
Усі образи на адресу Собору – ніби це було «зборище», «бруд», «піна» та інше – тримаються не на канонах і не на фактах, а лише на емоціях їхніх авторів.
До якої України ми рухаємося?
Влада вже прямим текстом говорить, що з демографією в Україні – катастрофа, що працювати нікому вже зараз.
Свята Русь стає мусульманською?
У Росії сотні тисяч мусульман вийшли на вулиці святкувати Курбан-байрам. А що ж Україна?