Дві смерті
Патріарх Ілія та Філарет за часів перебування митрополитом Київським. Фото: відкриті джерела
За один тиждень пішли з життя дві людини майже одного віку: Патріарх Грузинський Ілія та Філарет Денисенко. Обидва багато десятиліть були архієреями і визначали духовне життя своїх народів – грузинського та українського. Але як же по-різному вони це робили.
Патріарх Ілія за 49 років предстоятельства практично відродив Грузинську Церкву, об'єднав грузинів в одну родину, став хрещеним батьком для десятків тисяч дітей. Сьогодні його оплакує не лише Грузія, а й увесь світ. І це без жодного перебільшення – Патріарх Ілія був беззаперечним авторитетом для всього Православ'я.
Філарет Денисенко помер непомітно. В Україні не оголосять траур, до нього не вишикуються черги бажаючих попрощатися. У керівництві країни випустять кілька чергових співчуттів, і за тиждень главу УПЦ КП забудуть.
Але чому так? Чи міг Філарет удостоїтися такої ж любові та поваги, що й Патріарх Ілія? Безумовно, міг. У 70-ті та 80-ті роки він перебував з грузинським предстоятелем у схожій ситуації. Але в якийсь момент вони обрали різні дороги. Ілія робив усе для об'єднання нації, Філарет – для розділення. Саме він став обличчям розколу та ворожнечі в українському Православ'ї, які тривають до наших днів.
Єдиним прагненням усього його життя була влада. Бути першим, бути головним, бути патріархом. Коли Порошенко з Епіфанієм обманули його з «предстоятельством» у ПЦУ, він відродив свою УПЦ КП.
Він вилив на Епіфанія тонни бруду. Нехай навіть заслужено – але це все одно був бруд. Усі пам'ятають його залихватське «ще невідомо, хто з нас помре першим». Тепер відомо. Першим помер Філарет.
Ми знаємо, що, незважаючи ні на що, в УПЦ багато хто молився, щоб Філарет перед смертю встиг покаятися. Жаліли його та бажали християнської кончини. На жаль, покаятися він так і не зміг.
І ось перед нами два життя і дві смерті: праведника і далекого від праведності... Господь показує нам їх, немов поклавши на дві долоні. І це дуже наочний урок для кожного християнина.
Мойсей, звертаючись до народу перед вступом до Землі Обітованої, сказав: «Життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Вибери життя, щоб жив ти і потомство твоє».
І це не Мойсей, це Бог говорить кожному з нас: вибери життя, а не смерть.
Читайте також
Голос із могили
Ієрарх, який називає себе «главою Православ'я», таємно спілкувався з особою, яку сам же визнав анафемою, і вів з нею переговори про входження до своєї Константинопольської Церкви.
Лавра як інтер'єр для іменин
Будь-яка служба Епіфанія в Лаврі – це просто виїзний захід за принципом «все своє ношу з собою», де сама Лавра використовується як фон, орендоване приміщення.
У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?
Різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань.
Визнай себе московським попом – отримай бронь
Якщо ти визнаєш себе «московським попом», тебе (за запевненнями влади) зараховують до «критично важливої інфраструктури» і дають бронь. Не визнаєш – змушують зректися священства і йти воювати.
Чому розпалюючи ненависть до УПЦ, ви розпалюєте її до християнства
Спікери УПЦ давно попереджали «патріотичні конфесії», що розпалювання ненависті щодо вірних Церкви зрештою обернеться проти самих розпалювачів.
Кліриків ПЦУ будуть саджати тільки за вбивства?
Духовенству УПЦ суди виносять вироки за сміхотворними обвинуваченнями, членам ПЦУ держава навіть пальцем не погрозить за явні підбурювання до насильства.