Як не втратити віру, бачачи недоліки церковних людей?
Зміцнення у вірі. Фото: Google
У кого віра міцна, той анітрохи не спокушається слабкостями віруючих. Навпаки, він їх жаліє і намагається допомогти, хоче зміцнити їхню віру. Здебільшого спокушаються слабкі у вірі та двоєдушні (див. Як. 1:8). Тому на кожному християнині і особливо на пастирях Церкви лежить велика відповідальність, щоб таких слабких у вірі людей не спокусити якимись своїми необдуманими діями та словами.
Перед кожним християнином стоїть непросте завдання – зміцнювати не лише свою віру, але й віру оточуючих, передусім рідних і близьких. А віра творить чудеса: злих і похотливих перетворює на добрих і цнотливих, срібролюбивих і скупих – на незажерливих і щедрих, сумних і зневірених – на життєрадісних і натхненних на всілякі добрі справи, гордих і марнославних робить лагідними і смиренними.
Усі нинішні лиха, як і попередні страшні дві світові війни, – це результат маловір'я, невір'я і кривовір'я. У міру зміцнення у народі віри лиха розвіються, як туман на сонці.
Читайте також
Духовна чутливість живої душі
Пастирська відповідь про природу душевного болю при зіткненні з неправдою. Реакція на чужий гріх відкриває стан людського серця.
Любов сильніша за смерть
Відхід близької людини залишає глибоку рану, але християнська віра підкреслює вічну природу любові. Розмова про духовний зв'язок подружжя за порогом земного буття.
Головний компас християнського життя
Преподобний Антоній Великий називав розсудливість найвищою чеснотою. Досвід пустельників показує шлях до тверезомислення через смирення, пораду та перемогу над пристрастями.
Як зберегти шлюб?
Історія про воду і вино з Кани Галілейської – це інструкція до того, як врятувати шлюб від руйнування.
Як поводитися з невіруючими родичами?
Ігумен Амвросій (Макєєв) радить, як чинити воцерковленим родичам, які хочуть, щоб їхній близький звернувся до Бога.
Наскільки страшний гріх роду?
Чи може гріх предків відображатися на нащадках, чи кожен несе відповідальність лише за свої вчинки? Про те, як Православна Церква ставиться до поняття «родовий гріх», розмірковує архімандрит Серапіон (Довлатов).