Притча: візит до багатого колекціонера
Паркова алея. Фото: lentravel.ru
Жив один багатий колекціонер стародавніх статуй, яких він мав безліч. Вони стояли в алеях його красивого парку. Знайомі направили до багатія одного молодого студента з рекомендацією від місцевого Історичного товариства, щоб той міг ознайомитись із дивовижною колекцією.
Управитель доповів господарю про прибуття гостя, зустрів його і повів доріжками парку до будинку. Охоплений цікавістю студент зупинявся біля кожної статуї і захоплено зітхав. Зрештою управитель не витримав:
– Пане, вас, власне, кому представити: статуям чи їхньому власнику?
«Бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу» (1Ін. 2:16).
Читайте також
Екзарх-мученик: Як Нікіфора (Парасхеса) вбили за сміливість
Варшава, 1597 рік. Грека судять за шпигунство. Доказів немає, але його все одно посадять. Він виграв церковний суд і цим підписав собі вирок.
Святе «сміття»: Літургійна Чаша з консервної банки
Іржава банка з-під рибних консервів у музеї. Для світу – сміття. Для Церкви – святиня, дорожча за золото.
Обійми Отця: Чому у Бога на картині Рембрандта різні руки
Картина, де у Бога дві різні руки. Одна – чоловіча, інша – жіноча. Рембрандт помирав, коли писав це. Він знав таємні смисли свого полотна.
Операція «Рим»: Боротьба за крісла в Сенаті
Підроблені документи, афера з бланками і два собори в одному місті. Продовження розслідування найцинічнішої зради в історії східноєвропейського християнства.
Естетика прихистку: Чому християнство завжди повертається в катакомби
Розкішні собори – тимчасовий одяг Церкви. Її справжнє тіло – катакомби. Коли нас заганяють у підвали, ми нічого не втрачаємо. Ми повертаємося додому.
Мат – це вірус: як одне брудне слово вбиває цілий світ
Про те, чому лайка – це семантична імпотенція, як мозок рептилії захоплює владу над особистістю і чому Вітгенштайн був правий.