Притча: візит до багатого колекціонера
Паркова алея. Фото: lentravel.ru
Жив один багатий колекціонер стародавніх статуй, яких він мав безліч. Вони стояли в алеях його красивого парку. Знайомі направили до багатія одного молодого студента з рекомендацією від місцевого Історичного товариства, щоб той міг ознайомитись із дивовижною колекцією.
Управитель доповів господарю про прибуття гостя, зустрів його і повів доріжками парку до будинку. Охоплений цікавістю студент зупинявся біля кожної статуї і захоплено зітхав. Зрештою управитель не витримав:
– Пане, вас, власне, кому представити: статуям чи їхньому власнику?
«Бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, це не від Отця, а від світу» (1Ін. 2:16).
Читайте також
Навіщо святі обителі перетворювали на державні в'язниці?
Історія християнської Європи зберегла пам'ять про часи, коли монастирі ставали місцем державного заслання. Там вирішувалися долі монархів і праведників.
Пастух із листом від Христа до короля Франції
Влітку 1212 року тисячі прочан із палицями чекали, що море розступиться перед ними. Пізніші хроністи додали до їхньої історії кораблі, работорговців і зітхання папи.
Фасад із кісток і фасад зі світла
Антоніо Гауді сорок три роки будував храм у Барселоні, знаючи, що це будівництво – на віки.
Суд над мертвим папою
Одного разу в Римі посадили на престол тіло померлого папи й улаштували над ним суд. Звинувачення спиралося на церковне правило, яке колись урятувало його кафедру.
Обитель, збудована на зло королю
Коли в Мінську в православних залишився лише один храм, містяни вирішили збудувати ще один – і не зупинилися навіть перед королівським указом.
Молода Мати і сплячий Христос
Мікеланджело висік скульптуру Діви, яка виглядає молодшою за свого Сина, і єдиний раз у житті залишив на мармурі автограф. Жодне з цих «дивацтв» не є випадковим.