Чи повинна Церква займати чітко виражену політичну позицію?
Нецерковні й навіть деякі церковні люди ніяк не можуть зрозуміти, чому наша Церква не може чітко заявити про свою патріотичну позицію і не приєднується до тих структур, які нібито вже стали автокефальними. Звідси багато ненависті, презирства до наших пастирів і простих віруючих, дехто йде в розкол. В історії таке вже не вперше.
Усе це відбувається через нерозуміння самої суті християнства, основної місії Церкви. У багатьох через поверхневий погляд на Церкву та її людей складається враження, що тут вирішуються питання не стільки духовні, скільки політичні. Розкішні храмові споруди, дорогі ризи духовенства та недешевий автопарк ніби постійно це підкреслюють. Тим більше що чимало політиків у період виборів виділяють Церкві великі кошти, позують тут перед камерами, щоб стати депутатами або обійняти ту чи іншу посаду. Через Церкву намагаються узаконити себе й представники кримінального світу.
Проте основна місія Церкви полягає не у вирішенні політичних питань, де надзвичайно складно визначити, наскільки щирі люди, які заявляють про свої великі й нібито благі наміри та бажання, а у вихованні добрих віруючих. Найважливіший засіб виховання — це не політичні гасла, а боротьба з гріхом і набуття християнських чеснот через молитву та покаяння. Коли ми про це забуваємо або соромимося нагадувати політикам і простим людям, то зі зміною політичної ситуації вони стають нашими першими ворогами. Ось і зараз, під час війни, ми це дуже болісно переживаємо.
Тому нам усім, пастирям і непастирям, у своїх публічних виступах і простих розмовах (як би хто не сміявся з цього чи не виявляв агресивного протесту) слід постійно підкреслювати, що наша Церква свята, а це означає, що Вона неземна. Тобто її основне завдання — не боротьба за справедливість у суспільно-політичному просторі, а виховання християнина, який уміє перемагати гріхи й смиренно прикрашає себе різними чеснотами, керуючись книгою «Добротолюбіє» та іншими працями святих отців Церкви. Чим більше буде справжніх, нелицемірних християн, тим краще стане й суспільно-політичне життя. Недарма Христос Спаситель говорить (хоча мало хто в наші дні вірить у ці Його слова), що передусім слід шукати Царства Божого і правди Його, а все інше додасться (Мт. 6:33).
