Два ворона
Два ворона зустрілися на лісовій горі. – Пам'ятаєш, як ми одного разу клювали на цій горі ягоди шовковиці? Здається, це було не так давно, всього триста років тому. Але як сумно, що так швидко летить час! – Сказав один ворон. – Так, ще якихось двісті років – і нас не буде! – Відповів з сумом інший ворон.
– Про що це вони говорять? – Подумав метелик-одноденка, куштуючи квітковим нектаром. – Хіба що-небудь може бути довшим одного дня?
Живи Богом, а не часом, і час Бог докладе тобі на спасіння:
Живи Богом, не часом – не будеш Богові ярмом.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Звідки береться надія на спасіння?
Вчора 23:47
Біль пораненої природи
6 листопада 15:17
Від стародавніх рудників Едому до Голгофського Хреста
4 листопада 18:21
Головне прохання і немічність волі
4 листопада 18:09
«Екуменізм – спокуса останніх часів»
4 листопада 11:56
