Не раз отцям-пустельникам доводилося мати справу з кочовими племенами. Один з вождів такого племені прийшов якось до авви Ісаї і заявив, що він бажає стати християнином.

– Ти наповнюєш радістю моє серце, – сказав йому старець. – Але у тебе дві дружини. Потрібно, щоб ти відмовився від однієї з них.

– Я так і зроблю, якщо ти, отче, вкажеш мені хоча б одне місце в Писанні, де засуджується двоєженство.

– «Ніхто не може служити двом панам», – відповідав йому старець.

Коли авва Віссаріон вирішив вирушити в пустелю, група молодих нероб оточила його, насміхаючись:

– Куди ти біжиш, Віссаріон? Хіба ти не знаєш, що диявол помер?

– Прийміть мої співчуття, бідні сирітки, – відповідав їм святий старець.

Одному старцеві щодня доводилося сідати на спину мула та їздити за водою від скитів до гори Гізель. Якось один послушник його запитав:

– Отче, від щоденної їзди на мулі у тебе не болить голова?

– Якраз навпаки, брате, якраз навпаки!

Авва Даниїл славився своєю м'якістю і милосердям до грішників. Одного разу, прийшовши до хворого вислухати сповідь, він побачив, що той вагається.

– Я не наполягаю, щоб ти сповідався, – сказав старець. – Я не хочу, щоб під впливом страху ти прийняв поспішне рішення. Засинай спокійно, і якщо завтра вранці прокинешся, поклич мене.

Авва Филимон виявив одного разу, дивлячись на хлопчаків, які весело грали на сільській площі, що досить недалеко ще просунувся по шляху досконалості. Він запитав їх:

– У що ви граєте?

– Ми граємо, хто більше за всіх збреше.

– Ох, – сказав старець, – в мій час не грали в такі ігри!

– Молодець, отче, ти виграв! – закричали враз хлопці.

Коментар на християнському форумі: «Я від усіх гріхів звільнився, окрім улюблених…»

Якийсь мудрець віку цього відвідав одного разу авву Зенона.

– Отче, – запитав він, – чи можеш ти сказати мені, що таке філософ?

– Філософ – це сліпець, який шукає в темній кімнаті чорну кішку, коли її там немає, – відповідав старець.

– А хто ж тоді богослов?

– Богослов – це те ж саме, але іноді він знаходить кішку...