Єзуїти, вони і в Україні єзуїти
Недарма слово «єзуїт» у нашій українській традиції стало синонімом спритності, брехливості та безпринципності.
Будь-яка брехня, будь-яка підлість допустима, якщо вона служить меті. «Мета виправдовує засоби», – як казав засновник ордена єзуїтів Ігнатій Лойола.
І ось свіжі новини: «Глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук висловив подяку делегації Константинопольського патріархату», нарік, що «коли немає зустрічей і діалогу, це призводить до ескалації» та додав, що «релігійний мир в Україні – один із елементів національної безпеки. Росія прагнула зруйнувати цей мир і перетворити війну на міжконфесійне протистояння».
На думку глави українських уніатів, релігійна ескалація в Україні – вкрай вигідна ворогу. І ось тут ми з ним погодимось.
Тому що справді влаштовувати в Україні релігійні протистояння, підтримувати та ініціювати церковні конфлікти – отже, служити ворогу. Але...
Але чи не Святослав Шевчук та його підлеглі руйнують релігійний мир в Україні? Чи не їхні заяви та дії призводять до ескалації? Чи не уніати принесли ще 400 років тому на українську землю поділ, ворожнечу та кров? Чи не проти уніатів повставали українські козаки? Чи не Тарас Шевченко писав: «Ще як були ми козаками, а унії не мало було, отам-то весело жилось!»?
Ось і в наш час, зовсім недавно, уніатський священник Василь Гасинець назвав усіх священників УПЦ «агентами фсб і посібниками терористів», у селі Ценява Коломийського району уніати відібрали у вірян УПЦ храм на честь ікони Божої Матері «Всецариця», а сам С. Шевчук боровся за прийняття Верховною Радою закону про заборону УПЦ. А тепер він каже, що релігійна ескалація в Україні вигідна лише ворогу.
Психологи скажуть, що це когнітивний дисонанс, а люди, знайомі з історією: «Ні, це звичайне єзуїтство».
Ну а ми думаємо, що коли уніати говорять про ворогів України, їм просто необхідно дивитися при цьому в дзеркало.
