Усі українці рівні перед СБУ, але деякі – рівніші
Як відомо, в Україні перед законом усі рівні. Давайте побачимо, як це відбувається на практиці у церковній темі.
Трьом журналістам СПЖ світить довічне, в тому числі «за розпалювання міжрелігійної ненависті».
Як докази інкримінуються слова «радикали», «рейдери», «ПЦУшники», а також лапки при написанні сану членів ПЦУ. Це все «розпалювання», більше нічого немає.
Тепер – один із нескінченної безлічі прикладів від представників ПЦУ.
Роман Грищук: «УПЦ – окупанти. Гібридна путінська армія, диверсійні групи, пропагандистська машина в 100 генералів, 9000 офіцерів, 100 000 рядових... Завдання чіткі та ефективні: насадити наративи ворога, розвідати й передати дані, обчислити й сформувати списки патріотів, посіяти зневіру й сумнів у необхідності чинити опір окупації».
Чи наводить Грищук хоч один доказ таких серйозних звинувачень? Звичайно, ні. Як бачимо, чистої води брехня і наклеп. Причому брехня корислива, сказана заради просування своєї вигоди. Річ у тім, що Грищук – лідер групи буковинських «гастролерів» із «переведення» храмів УПЦ до ПЦУ, яка розпалює вогнища протистоянь у регіоні. І такими заявами Грищук готує ґрунт для наступних «гастролей», «правильно» налаштовуючи тих, хто в церковній темі не орієнтується зовсім.
Послухає така людина «панотця», повірить йому і піде громити храм «окупанта» і «диверсанта». І ось – у країні нова гаряча точка. Добре це для України чи погано? Елементарна логіка підказує, що погано. Але в СБУ, вочевидь, вважають, що добре.
Адже до Грищука жодних претензій немає. Подумаєш, називає 5-6 мільйонів людей ворогами, подумаєш, укотре нацьковує одних українців на інших (до речі, на фб-сторінці Грищука пишуть, що робить він це за гроші). Ні, претензій немає. Претензії будуть до СПЖ, коли ми напишемо про черговий «подвиг» Грищука і його соратників.
І це сьогодні реальна рівність українців перед законом.
