Про захоплення храму УГКЦ у Токмаку
Заяви УГКЦ про «богохульство» – це не голос переслідуваної церкви. Це подвійні стандарти в чистому вигляді.
У Токмаку священники, що називають себе «кліриками Бердянської єпархії РПЦ», на Пасху провели богослужіння у Петро-Павлівському храмі УГКЦ. За їхніми словами, церква стояла покинутою, служб там не було, і тому вони вирішили взяти її під контроль і «вже найближчим часом передати Бердянській єпархії РПЦ».
В УГКЦ заявили про захоплення і крадіжку. Що при храмі є справжня прихожанка, але «в ролі "прихожан" демонстративно виступають сторонні люди». Найбільш жорстко висловився глава уніатів Святослав Шевчук. За його словами, православне богослужіння у греко-католицькому храмі – це «богохульство проти Воскреслого Господа – Князя миру».
Як оцінювати цю ситуацію?
Насамперед, не можна не погодитися з уніатами, що вторгнення у храм без згоди і навіть без відома господарів – це крадіжка. Тим більше, що ніякої нагальної необхідності в цьому немає – судячи з фото, православні храми міста не переповнені прихожанами.
З іншого боку, не може не викликати питань і відповідна риторика уніатів, зокрема, про «богохульство проти Господа».
1. Зараз мало хто згадує, але вихід УГКЦ з підпілля наприкінці 1980-х супроводжувався масовими і жорсткими захопленнями храмів православних. Так, здебільшого уніати повертали своє, однак у ході переділу були відібрані і сотні споконвічно православних церков. Багато хто пам'ятає випадок у Коломиї 2017 року, коли клірики УГКЦ зламали двері і вигнали з давнього Благовіщенського храму громаду УПЦ. Випадок отримав широку огласку, і Шевчук про нього напевно знав. Але ніякої оцінки захопленню не дав. Хоча, на відміну від Токмака, храм у Коломиї не був порожнім – там щодня здійснювалися богослужіння.
2. У пасхальній проповіді Шевчук закликав до єднання греко-католиків і православних – аж до єдності «у таїнствах Христової Церкви». Ще у 2013 році, виступаючи на луганському ТБ, він запевняв, що УГКЦ дотримується православних догматів. І тут питання: якщо Шевчук закликає католиків і православних до єдності, то чому православне богослужіння в уніатському храмі Токмака – це «богохульство»? Чи бачили ми там прояв непошани до Бога, святинь, релігійних символів чи предметів віри? Ні. То в чому ж проблема? У політиці? У тому, що православні Токмака, – «проросійські»?
3. У заяві УГКЦ сказано, що «місцевим прихожанам заборонено приходити у свій рідний храм, а сторонні люди демонстративно виступають у ролі "прихожан"». Знайомі слова. Саме так говорили віруючі УПЦ у Коломиї, коли їх виселяли з власної церкви. Саме так говорять прихожани УПЦ, коли їх вигоняють з храмів прихильники ПЦУ. Але жодного разу керівництво УГКЦ не виступило на захист постраждалих.
І в цьому головна проблема. Заяви УГКЦ про «богохульство» – це не голос переслідуваної церкви. Це подвійні стандарти у чистому вигляді. Виходить, коли ти відбираєш у інших – це «відновлення справедливості». А коли відбирають у тебе – «богохульство проти Господа».
Різниця – тільки в тому, хто опинився по який бік лінії фронту.
