Зеленський і Такер Карлсон: не був у Керчі – так мовчи?
Після вигнання віруючих з їхньої святині Лавра перетворилася на ще один філіал Банкової – майданчик для заходів влади.
Володимир Зеленський приїхав до Києво-Печерської лаври. Не для того, щоб помолитися чи отримати духовну підтримку. Ні, він використав Трапезний храм, щоб зустрітися з артистами та вручити їм нагороди.
На відео зі зустрічі Зеленський запевняє, що наш фундамент – це культура, що внутрішню порожнечу потрібно заповнювати впевненістю в перемозі України, що артисти повинні використовувати свою відомість, щоб допомагати державі, тощо.
Усе це – цілком зрозумілі й актуальні теми, які президент має право обговорювати з діячами культури. Питання в іншому: чому саме в Лаврі? Адже Зеленський не сказав там ні слова про Церкву, християнство чи духовність. Якби зустріч відбулася в будь-якому іншому випадковому місці – в театрі, Офісі президента чи торговельному центрі, – нічого б не змінилося. Але президент обрав храм. Чому?
Тому що після вигнання віруючих з їхньої святині Лавра перетворилася на ще один філіал Банкової – майданчик для заходів влади. Більше того, складається враження, що заради цього УПЦ звідти й вигнали. А судові процеси навколо Верхньої лаври, куди придворні націоналісти засилають своїх тітушок, покликані закріпити «успіх» з відбирання святині у віруючих.
У зв'язку з цим згадується нещодавнє інтерв'ю Зеленського, в якому він розкритикував американського журналіста Такера Карлсона за слова про переслідування християн в Україні. Аргументація президента така: мовляв, Карлсон ніколи не був у країні, а тому не може висловлювати свою думку про події, які тут відбуваються.
У світі, де щохвилини в мережу потрапляють терабайти інформації майже про будь-яку точку земної кулі, це дуже дивна заява.
У гурту «Ляпіс Трубецькой» є одна стара пісня, де рефреном звучать слова: «Був у Керчі? Не був – мовчи! Ти був у Керчі? Не був – так мовчи!».
Прямо про нашу ситуацію.
