9 вересня Церква вшановує пам'ять преподобного Пимена Великого

Преподобний Пимен Великий народився близько 340 року в Єгипті. З двома своїми братами, Анувієм і Паїсієм, він пішов в один з єгипетських монастирів, де всі троє прийняли чернечий постриг.

Брати були настільки суворими подвижниками, що, коли їхня мати прийшла в монастир, щоб побачити дітей, вони не вийшли до неї зі своїх келій. Мати довго стояла і плакала. Тоді преподобний Пимен сказав їй крізь зачинені двері келії: "Якщо ти перенесеш тимчасову розлуку з нами, то в майбутньому житті будеш бачити нас, так ми сподіваємося на людинолюбство Боже!" Мати змирилася і повернулася додому.

Слава про подвиги й чесноти преподобного Пимена поширилася по всій країні. Для багатьох ченців преподобний Пимен був духовним наставником і керівником. Вони записували його відповіді для повчання себе та інших.

Преподобний Пимен був суворим постником і не приймав їжі по тижню і більше. Однак іншим він радив їсти кожного дня, але без пересичення. Про одного ченця, що дозволяв собі приймати їжу тільки на сьомий день, але гнівався на брата, преподобний сказав: "Навчився постити по шість днів, а від гніву не може утриматися і один день".

На питання, що краще – говорити або мовчати, старець сказав: "Хто говорить заради Бога – добре робить, і хто мовчить заради Бога – теж добре робить". І ще: "Буває, що людина здається, мовчить, але якщо серце її засуджує інших, то вона говорить завжди. І є такі, які весь день говорять мовою, але всередині себе дотримуються мовчання, тому що не засуджують нікого".

Преподобний говорив: "Людині необхідно дотримуватися трьох головних правил: боятися Бога, часто молитися і робити добро людям". "Злість ніколи не знищить злості. Якщо хто тобі зробив зло, зроби йому добро, і твоє добро переможе його злобу".

Преподобний Пимен помер у віці 110 років, близько 450 року. Незабаром по смерті він був визнаний святим угодником Божим і отримав найменування Великий – на знак великої смиренномудрості, скромності, правдивості і самовідданого служіння Богу.