У новозбудованому храмі села Білогородка відбулась перша Літургія

Рівно рік тому, 8 вересня 2015 року, релігійна громада УПЦ села Білогородка Дубенського району Рівненської області залляла фундамент та почала будувати новий храм. Зведення новобудови було вимушеною дією, адже намолену роками церкву нахабно відібрали розкольники ще у 2014 році, повідомляє кореспондент СПЖ.

Відтоді віряни ні на мить не впускали у душу відчай – ані нападки з боку односельців, ані заборона сільського голови на зміну призначення земельної ділянки, яку під церкву віддав один з прихожан, ані розпач родини настоятеля не змогли похитнути віри та впевненості у те, що канонічна церква таки стримітиме блискучими куполами у небо.

Розпочати саме будівництво релігійній громаді УПЦ вдалося за власний кошт. Євген Фесюк пригадує, що частина хати, яку віддала Марія Остапчук під богослужіння, завжди була наповнена людьми.

«Раніше у церкву щонеділі ходило 20-30 людей з усього села, притому все старші, молоді не дуже багато. Відколи стався розкол, відвідувати Богослужіння стали навіть ті, хто у храм по великих святах ходив. Я почав жартувати з цього приводу: розкол об’єднує», – з усмішкою розповідає Євген Фесюк.

Далі стіни церкви допомогли звести небайдужі люди. Гроші на цеглу, цемент та інші будівельні матеріали передавали з усіх усюд. «Про ситуацію в Білогородці багато писали світських та церковних видань, православні люди, перейнявшись нашою проблемою, просто знаходили мій номер, чи номер моїх прихожан, і передавали кошти на зведення храму. Були різні суми пожертв – від ста гривень і до десяти тисяч гривень», – каже настоятель Свято-Луківської церкви села Білогородка протоієрей Віталій Чайка.

Першу Літургію у новому храмі з особливим трепетом сприймали ті, хто спільними зусиллями, невпинною молитвою та наполегливою працею наближав цей день. Церква була заповнена вщент дітьми, молоддю, вірянами із сусідніх сіл, котрі прийшли підтримати братів і сестер по вірі.

Очолював Богослужіння протоієрей Анатолій Богданов, благочинний першого Дубенського благочиння, співслужили йому десять кліриків Рівненської єпархії. Загалом настрій панував, неначе на Великденень – піднесений та урочистий. Не стримуючи сліз, настоятель церкви Віталій Чайка після хресної ходи звернувся до усіх присутніх: «Браття і сестри, ми перемогли! Ні, не наших односельців, своїх родичів, ми посоромили того, з ким православні християни борються щодня – ми посоромили диявола. В цей день ми воістину святкуємо Торжество Православ’я».