27 вересня – Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього

Римські імператори-язичники намагалися повністю знищити в людстві спогади про священні місця, де постраждав за людей і воскрес Господь наш Іісус Христос. Імператор Адріан наказав засипати землею Голгофу і Гроб Господній і на штучному пагорбі поставити капище язичницької богині Венери і статую Юпітера. На цьому місці збиралися язичники й здійснювали ідольські жертвоприносини.

Проте через 300 років Промислом Божим великі християнські святині – Гроб Господній і Животворчий Хрест були знову знайдені християнами і відкриті для поклоніння. Це сталося при рівноапостольному імператорі Костянтині Великому, першому з римських імператорів, який припинив гоніння на християн.

Гаряче бажаючи відшукати Хрест, на якому був розіп'ятий Господь наш Іісус Христос, рівноапостольний Костянтин направив у Єрусалим свою матір, благочестиву царицю Єлену, забезпечивши її листом до Патріарха Єрусалимського Макарія.

Хоча свята цариця Єлена на той час була вже в похилому віці, вона з натхненням почала виконувати доручення. Язичницькі капища та ідольські статуї, що наповнювали Єрусалим, цариця звеліла знищити.

Розшукуючи Животворчий Хрест, вона розпитувала християн та іудеїв, але довгий час її пошуки залишалися безуспішними. Нарешті їй вказали на одного старого єврея на ім'я Іуда, який повідомив, що Хрест заритий там, де стоїть капище Венери. Капище зруйнували і, піднісши молитву, почали копати землю.

Незабаром були виявлені Гроб Господній і неподалік від нього три хрести, дощечка з написом, зробленим за наказом Пілата, та чотири цвяхи, що пронизували Тіло Господа. Щоб дізнатися, на якому з трьох хрестів був розп'ятий Спаситель, Патріарх Макарій по черзі поклав хрести на небіжчика. Коли був покладений Хрест Господній, мрець ожив.

Побачивши воскреслого, всі переконалися, що знайдено Животворчий Хрест. Незліченна кількість християн прийшли вклонитися Святому Хресту, просили святителя Макарія підняти й воздвигнути знайдений Хрест, щоб всі могли, хоч здалеку, благоговійно споглядати Його. Тоді Патріарх та інші духовні особи почали високо піднімати Святий Хрест, а народ, волаючи: «Господи, помилуй», благоговійно поклонявся Чесному Древу. Ця урочиста подія відбулася у 326 році.

При набутті Животворчого Хреста сталося й інше диво: важко хвора жінка, при осяянні її Святим Хрестом, відразу зцілилася. Старець Іуда й інші іудеї увірували в Христа та прийняли святе Хрещення.