Велика Лавра святкує пам'ять Афанасія Афонського

Православні християни 18 липня святкують день пам'яті преподобного Афанасія Афонського, засновника Великої лаври. Цього дня обитель відзначає панігір, пише «Православна спадщина України на Святій Горі Афон».

Авраамій, майбутній святий Афанасій, народився в місті Трапезунді. Хлопчик рано залишився сиротою, і його взяла на виховання черниця. Його дитинство проходило в пості та молитві. Хлопчик добре вчився.

Коли померла його названа мати, Авраамій вирушив служити при дворі імператора Романа, в Константинополі. Він опанував ораторське мистецтво і незабаром сам став навчати юнаків. Йому почав заздрити його вчитель, і він прийняв рішення покинути двір.

З молодості він був стриманий в їжі – їв лише хліб і пив воду, спав сидячи на стільці.

У той час в Константинополі перебував преподобний Михаїл Малеїн, настоятель Кімінської обителі. Авраамій розповів святому, що хоче прийняти чернецтво. Пізніше ігумен Михаїл постриг святого у чернецтво з ім'ям Афанасій.

Монах Афанасій спершу жив у монастирі, а потім оселився у відлюдному місці. Він відвідав багато святих місць, зупинився на Афоні, в місцевості під назвою Мелана. Біси неодноразово випробовували святого, вселяючи йому гріховні помисли. Святий вирішив протягом року боротися зі спокусами, а потім – покластися на волю Божу. Коли в останній день встановленого ним терміну він стояв на молитві, його осяяло небесне світло, у святого потекли сльози. Відтоді за свою духовну боротьбу він отримав дар розчулення.

Полководець Никифор Фока, брат ігумена Михаїла, який постриг святого в чернецтво, запропонував Афанасію побудувати для нього келії та церкву. Спочатку Афанасій не погоджувався, але потім сприйняв пропозицію як промисел Божий. Тоді ж були споруджені дві церкви: на честь Іоанна Предтечі і Богородиці. Також спорудили келії, трапезну, лікарню і готель.

До монастиря почали приїжджати люди, які бажали прийняти чернецтво, з Греції та інших країн. Навіть знатні персони хотіли жити під керівництвом преподобного Афанасія.

В обителі встановили чернецький статут. Братія відвідувала всі богослужіння, не розмовляючи і не відволікаючись від молитви.

Святому Афанасію неодноразово з'являлася Божа Матір. Одного разу Вона врятувала монастир від голоду і дарувала джерело – вдаривши палицею об камінь, з якого линула вода.

Святогорців ставало все більше у новозбудованій лаврі. Тому будівельні роботи тривали.

Святий Афанасій знав, коли він помре. Він зібрав братію і наставляв їх.

Одного разу святий пішов до себе в келію, одягнув мантію та кукіль, які носив лише у святкові дні. Після тривалої молитви він вийшов до братії і з 6 ченцями вони вирушили наверх храму, щоб подивитися, як просувається будівництво. Цієї миті частина церкви обрушилася. П'ятеро святогорців загинули, а святий Афанасій та зодчий Даниїл вижили.

Преподобний помолився: «Слава Тобі, Боже! Господи, Іісусе Христе, допоможи мені!», а потім помер.

Його тіло протягом трьох днів залишалося, немов у живої людини, а з ран текла кров, яку ченці витирали рушником. Від цієї святині безліч людей, за молитвами, отримували зцілення.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.