31 липня – пам'ять преподобного Іоанна Багатостраждального, Печерського

Преподобний Іоанн Багатостраждальний, Печерський, подвизався в Києво-Печерській лаврі. Подвижник розповідав, що від самої юності багато страждав, мучений страстями плоті, і ніщо не могло позбавити від них – ні голод, ні спрага, ні важкі вериги. 

Тоді преподобний пішов у печеру, де спочивали мощі преподобного Антонія, і старанно молився святому отцю. Через добу багатостраждальний Іоанн почув голос: «Іоанн! Тобі треба зачинитися тут, щоб, принаймні, небаченням і мовчанням послабити брань, і Господь допоможе тобі молитвами Своїх преподобних».

З того часу святий оселився в печері, і тільки через 30 років переміг плотську пристрасть. Напруженою і жорстокою була боротьба, тернистим шляхом йшов преподобний до перемоги. Іноді хотілося йому покинути затвор, але потім він зважився на ще більший подвиг.

Святий воїн Христовий викопав яму і з настанням Великого посту вліз у неї і засипав себе землею до плечей. Весь піст він провів у такому положенні, але жар пристрасті ще не залишав його многотрудну плоть.

Ворог спасіння навів на подвижника страх, бажаючи вигнати його з печери: страшний змій, дихаючи полум’ям, обсипаючи іскрами, намагався поглинути святого. Кілька днів тривали дії лукавого. У ніч Воскресіння Христового змій захопив голову преподобного у свою пащу. Тоді святий Іоанн кликнув з глибини серця: «Господи Боже мій і Спасителю мій! Чому залишив Ти мене? Помилуй мене, Ти, Єдін Людинолюбний; визволи мене від кепського мого беззаконня, щоб не загрузнути мені в мережі неприязного; визволи мене від вуст ворога мого: блисни блискавкою і прожени його».

Раптом блиснула блискавка, і змій зник. Божественне Світло осяяло подвижника, і почувся Голос: «Іоанн! Ось тобі допомога; відсьогодні слухай себе, щоб не сталося тобі найгірше, і не постраждав ти в майбутньому». Святий вклонився і сказав: «Господи! Навіщо Ти залишав мене так довго мучитися?»

«За силою терпіння твого, – була відповідь, – навів Я на тебе спокусу, щоб ти був випалений, як золото; міцним і сильним слугам призначає пан важку роботу, а немічним та слабким – легку; ти молись про себе похованому тут (преподобному Мойсеєві Угрину), він може допомогти тобі в цій боротьбі: він вищий Йосифа (Прекрасного)». 

Помер преподобний близько 1160 року, стяжавши благодать проти блудної пристрасті. Святі мощі його спочивають в Антонієвих печерах.