3 серпня – пам'ять святого пророка Єзекіїля

Святий пророк Єзекіїль жив у VI столітті до Різдва Христового. Народився в місті Сарір, походив з коліна Левія, був священиком і сином священика Вузія.  У друге нашестя на Єрусалим вавилонського царя Навуходоносора, в 25-річному віці Єзекіїль був відведений до Вавилону разом з царем Ієхоніею II та багатьма іншими юдеями.

У полоні пророк Єзекіїль жив при річці Ховар. Там, на 30-му році життя, у видінні йому було відкрито майбутнє єврейського народу і всього людства. Пророк побачив сяючу хмару, в середині якої було полум'я, а в ньому – таємничу подобу рухомої духом колісниці і чотирьох крилатих тварин, кожна з яких мала по чотири обличчя: людини, лева, тельця й орла. Перед їхніми обличчями були колеса, усіяні очима. Над колісницею височіло немов би кришталеве склепіння, а над склепінням – подоба престолу немов би з блискучого сапфіру. На цьому престолі – сяюча «подоба Людини», а навколо Неї – веселка.

Святий пророк Єзекіїль мав від Господа дар чудотворення. Він, як і пророк Мойсей, молитвою до Бога розділив води річки Ховар, і євреї перейшли на інший берег, уникнувши переслідування халдеїв. Під час голоду пророк випросив у Бога примноження їжі для голодуючих.

За викриття в ідолопоклонстві одного єврейського князя, святого Єзекіїля було засуджено до страти: прив’язаний до диких коней, він був розірваний на частини. Побожні євреї зібрали пошматоване тіло пророка і поховали його на полі Маур, в усипальниці Сима і Арфаксада, прабатьків Авраама, недалеко від Багдада. Пророцтва Єзекіїля записані в книзі, названій його ім’ям і включеній в Біблію.