Передвеликоднє інтерв'ю Предстоятеля: Важливо відгукуватися на поклик Бога
Важливо не те, скільки ми проводимо в храмі – годину чи ніч, а як ми ставимося до Бога, які у нас з Ним стосунки, як відгукуємося на його поклик, пояснив Предстоятель.
Храм – духовна лікарня, а оскільки немає людини без гріха, то всі повинні ходити в храм – очищати душу таїнствами. Про це сказав Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у передвеликодньому інтерв'ю ресурсу Pravoslavie.ru.
«Господь не вимагає від нас, щоб ми весь вільний час проводили у храмі, і Церква Його в особі священнослужителів не наполягає на цьому. Сучасний ритм життя людини, особливо міської, такий, що у неї дійсно немає вільного часу. Деякі люди в наш час тільки на одну дорогу на роботу витрачають часом його половину. Тобто якщо робочий день триває сім або вісім годин, то на дорогу може піти три і чотири години. Наприклад, зараз багато хто їздить до Києва на роботу з передмістя, з сіл, селищ, де взагалі ніякої роботи немає. Влаштовуються, мені розповідали, на роботу в столиці, наприклад, з населеного пункту, який знаходиться за 150-200 кілометрів, охоронцем і тиждень поспіль чергують на якомусь підприємстві або фірмі, а потім тиждень відпочивають. А "відпочинок" який в селі? Присадибне господарство, домашні тварини, за якими потрібен догляд... Тому не випадково богослужіння на парафіях за часом значно коротші за монастирські», – пояснює архіпастир.
За його словами, справа не тільки і не стільки в ритмі нашого сучасного життя, який дійсно часто збільшений до ненормальної швидкості і напруги: «Справа в нашій вірі, в наших особистих взаєминах з Богом, те, що відбувається в наших душах. Господь нікого не примушує відвідувати Його храм. Він лише закликає до Себе людину смиренно: Прийдіть до Мене всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас (Мф. 11:28). Господь, створивши людину, вклав у неї душу безсмертну. І безсмертна душа за своєю природою не може не шукати Бога. Тому кожна людина хоче відкрити в собі це джерело безсмертя. Коли людина починає звертатися до Бога, у неї виникає потреба спілкуватися з Ним. Тому що Господь милосердний і багатомилостивий, Він піклується про кожну душу живу, чує наші думи, знає наші серця, наші почуття, наші переживання. Він безмірно любить всяку душу і знає всяку душу так, як не знає її в собі сама людина. Тому від нашої довіри Богу залежить і наше життя земне, і наше життя і доля загробна. Коли хлопець любить дівчину, він не спить ночами, думає про неї, його серце сповнене любові, і він готовий все віддати, щоб побачити кохану, побути поруч хоча б кілька миттєвостей».
«Ще більше за це любляча Бога людина прагне до Господа, немов олень на джерела вод, як співає в Псалтирі блаженний пророк Давид: як олень прагне до джерел вод, так прагне душа моя до Тебе, Боже (Пс. 41:2). А якщо в душі людини народжується така любов до Бога, то вона і життя своє буде вибудовувати таким чином, щоб бути якомога ближче до Нього. Тоді вона і час свій планує так, щоб бувати в храмі, щоб постити заради Господа, заради Нього творити добрі справи й любити кожну людину, молитися за неї і мир у всьому світі; тоді вона прагне прибрати з душі своєї всяку нечистоту, щоб не образити нею люблячого Господа. Адже Господь ніде не говорить: "ходіть до мене на служби", але закликає: Сину, дай Мені твоє серце (Притч. 23:26)», – додав Предстоятель.
Він підкреслив: тому важливіше не те, скільки часу ми проводимо в храмі – годину чи цілу ніч, але – як ми ставимося до Бога, які у нас з Ним взаємини, як ми відгукуємося на Його поклик.
«Якщо людина хрещена в Православній Церкві і дійсно вважає себе віруючою, вона не може не відвідувати храм Божий. Оскільки в храмі Божому звершуються Божі таїнства, Божественна Євхаристія: Господь віддає нам своє Тіло і Свою Кров для залишення наших гріхів, для зцілення наших душ. Адже людина, яка говорить, що Бог у неї в душі, може й не здогадуватися, що душа її покрита виразками гріхів і вона вся спливає кров'ю, вона спотворена і зіпсована, а людина при цьому не відчуває цього і не хоче прислухатися до себе і зрозуміти, що вона важко хвора гріхом і що тільки Господь може зцілити її. Храм – це духовна лікарня, а оскільки немає людини без гріха, який є духовною хворобою, то всі повинні ходити в храм», – каже Блаженніший Владика.
Коментуючи твердження апостола Павла «всяка влада від Бога» (Рим. 13:1), Предстоятель відзначив: «Всяка влада від Бога, але не всякий володар слухає Бога, а часто не просто не слухає, але діє всупереч Його волі і Божественним законам.
Помилка політиків полягає в тому, що, отримавши від Бога владу земну, вони вважають, що вони отримали і духовну владу. Вони втручаються в сферу духовного життя народу, не розуміючи, що це таке, і з допомогою політичних принципів намагаються коригувати життя Церкви. Це все одно, що за допомогою молотка і зубила ремонтувати космічний корабель. Тому після їх втручання в церковні справи проблеми не зникають, а множаться. Всім нам, кому Господь дає владу, треба відкривати Біблію: там написано, якими повинні бути керівники і що буває тоді, коли ми здійснюємо беззаконня».
Блаженніший Митрополит Онуфрій нагадав: «Страсна седмиця стоїть особливо у всьому Великому пості, вона завершує його. Кожен день цієї седмиці названий «великим». Ми зі Христом проходимо останні дні Його життя на землі, починаючи із Входу Господнього в Єрусалим. Тому потрібно постаратися побути з Ним в ці дні і душею, і тілом. Душею – якщо ми ще раз прочитаємо Євангеліє, де описані ці події, якщо в храмі Господньому будемо слухати тексти богослужінь. Тілом – якщо утримаємося в ці дні від неробства, суєти, будемо багато їсти, якщо вклонимося Його розп'яттю і станемо на коліна перед Його Плащаницею, коли Він буде лежати в Труні... Якщо ми звернемо до Нього свої душі та серця. І кожен може зробити все це в міру своїх сил, можливості і вільного часу. Хтось півгодини проведе в храмі, а хтось зможе вистояти всю службу, і Господь благословить кожного».
«Нехай же Господь благословить кожного, хто щиро прагне зустріти Великдень Господній», – підсумував він.
Як повідомляла СПЖ, Блаженніший Митрополит Онуфрій благословив усіх вірних чад Української Православної Церкви протягом усього Великого посту сугубо молитися за мир в Україні.
