Ієрарх УПЦ розповів, чому почалися гоніння на Церкву і коли закінчаться

Владика Феодосій наголосив, що коли в християнському суспільстві нерозуміння важливості життя за Євангелієм стає критичним, Господь попускає скорботи.
Митрополит Черкаський і Канівський Феодосій привітав із престольним святом гнану Стрітенську громаду, яка молиться у підвальному храмі у Черкасах. У своїй проповіді після Божественної літургії, опублікованій на YouTube-каналі єпархії архієрей зазначив, що цього дня приміщення переповнене віруючими, на відміну від храму, який відібрали у парафії.
«Дух Божий дихає, де хоче, і Він перестає дихати там, де неправда, зло, ненависть. Стрітенський храм уже другий рік стоїть практично порожнім», – сказав владика.
За його словами, сьогодні люди змушені збиратися у пристосованих приміщеннях, квартирах, будинках, підвалах, тоді як захоплені храми стоять фактично порожніми.
Митрополит пояснив, чому так сталося.
«Так циклічно живе Церква, з перших років свого заснування Духом Святим. Стан гонінь, тиску з боку влади, суспільства, людей невіруючих є дуже корисним для наших душ. Коли Церква благоденствує зовнішнім, земним чином, наші серця і уми стають дебелими, вони "запливають жиром" настільки, що перестають розрізняти, що добре, що погано, що потрібно і можна робити за Євангелієм, що не можна. Іржаве серце християнина дбає лише про себе, про свій комфорт і благополуччя», – сказав він.
Митрополит Феодосій додав, що коли в християнському суспільстві нерозуміння важливості життя за Євангелієм стає критичним, Господь допускає гоніння, які скорботами, стражданнями очищають Христову Церкву від «зайвого жиру».
Він порівняв життя світського та церковного суспільства з айсбергом, зазначивши, що християни іноді стають схожими на ту нижню частину його, що знаходиться у воді.
«Нам часто складно бути унизу, хоча деяким таке становище навіть подобається, – продовжив він. – Але Господь любить Свою Церкву, і нижню частину айсберга, нас із вами християн, потихеньку підтає водою, розбавляючи наш благополуччя, наш комфорт, скорботи, хвороби, гоніння, як зараз. Особливо це буває, коли ми дуже огрядні і наша маса під цією чорною водою настільки важка, що ми забуваємо про те, що треба любити один одного і прагнути до Бога».
Черкаський архієрей підкреслив, що саме «коли витончується нижня частина громадського айсберга, наша Церква, витончується до того, що ми стаємо тонкими душею і прагнемо лише до Бога і більше нікуди, в цей момент айсберг перевертається. І ті, хто був зверху, опиняються глибоко під водою, а Церква виходить назовні і піднімається до Неба знову, стає знову білою, чистою, видимою за сотні миль навколо в океані».
Владика зазначив: щоб повернути собі такий «легкий» стан, християнам потрібно насамперед навчитися любити ближніх, ставитися до них як до самих себе, а також постаратися стати щирими та глибокими у своїх молитвах та у виконанні євангельських заповідей.
«Коли кількість віруючих, які не називають себе православними, а реально церковних людей стане в суспільстві певним відсотком, айсберг знову перевернеться і знову Церква засяє у славі» – сказав він.
Як писала СПЖ, в Елладській Церкві висловили підтримку митрополиту Черкаському.