Папуа – Нова Гвінея проголосила себе християнською країною, РКЦ проти
Місцеві католики заявили, що поправки не вирішать соціально-політичні проблеми країни, а отже можуть призвести до ще більшого розчарування в бідній країні.
Законодавці Папуа – Нової Гвінеї проголосували за поправку до конституції, що підтверджує, що тихоокеанська острівна держава є християнською країною, пише pillarcatholic.
Зміни в конституції мають зафіксувати релігійну ідентичність громадян країни, сусідами якої з одного боку є мусульманська Індонезія, а з іншого – світські ліберальні держави Австралія та Нова Зеландія.
У преамбулі основного закону тепер написано: «[Ми, народ Папуа – Нової Гвінеї] визнаємо і проголошуємо Бога Отця, Ісуса Христа Сина і Святого Духа нашим Творцем і Хранителем усього всесвіту, а також джерелом наших повноважень і влади, делегованих народу і всім особам, які перебувають у межах географічної юрисдикції Папуа – Нової Гвінеї».
Незважаючи на внесені зміни, конституція країни продовжує гарантувати свободу совісті та віросповідання. Серед інших нововведень, ухвалених парламентаріями, стало визнання Біблії офіційним національним символом.
З населенням близько 11,8 млн чоловік Папуа – Нова Гвінея є другою за чисельністю населення країною в Океанії після Австралії. Країна, яка отримала незалежність від Австралії в 1975 році, займає східну частину Нової Гвінеї, другого за величиною острова у світі після Гренландії.
Близько 40% населення живе за межею крайньої бідності, хоча країна багата на природні ресурси, включаючи нафту і газ.
Згідно з переписом 2011 року, 95,6% жителі Папуа – Нової Гвінеї називають себе християнами. Католики утворюють найбільшу християнську групу, на яку припадає 27% населення, за ними йдуть лютерани з 19,5%.
Однак проти цієї ініціативи виступили лідери місцевої Католицької Церкви.
Доводи католиків проти поправки до конституції були детально викладені в есе від 18 березня священника Джорджіо Лічіні, колишнього генерального секретаря конференції єпископів Папуа – Нової Гвінеї.
«Протестантські, євангелічні та п'ятидесятницькі пастори як з основних церков, так і з нових груп вірять, що національна гармонія та прогрес матеріалізуються, коли християнство буде офіційно та рішуче визнано національною конституцією», – написав Лічині.
Він заявив, що поправки не вирішать соціально-політичні проблеми країни, а отже можуть призвести до ще більшого розчарування.
Лічині був не єдиним католиком, який висловив скептицизм. Отець Мігель де Ла Кале сказав, що виправлення було зайвим.
«Майкл Сомаре засновник країни, був католиком, тобто ми вже є християнською країною... але ми, католики, також є християнами за своїм менталітетом, нам не потрібно оголошувати країну християнською», – сказав він.
Думку священників поділяють і єпископи країни. Минулого року конференція єпископів висловила рішучу незгоду зі зміною в листі до конституційної та правової комісії країни з реформи.
Як писала СПЖ, богослов РКЦ розкритикував Трампа за заперечення третьої статі.
