Нардеп пояснив, які закони України порушує створення пантеону в Лаврі
За словами Максима Бужанського, закон про пантеон виводить його будівництво з-під дії Земельного кодексу та ще п'яти законів України.
Народний депутат України Максим Бужанський перерахував норми українського законодавства, які «вимикаються» для будівництва «Українського національного пантеону» на території Києво-Печерської лаври. Відповідний коментар він залишив під публікацією Дениса Горохівського у Facebook, в якій йшлося про те, що закон про пантеон порушує норми ЮНЕСКО.
«Там у законі прямо прописано правило – не звертати уваги на інші закони», – саркастично зазначив нардеп.
Бужанський звернув увагу на те, що перехідні положення закону №15360 «Про Український національний пантеон» вносять зміни одразу до шести законодавчих актів.
Так, до Земельного кодексу додається норма, згідно з якою будівництво та функціонування пантеону не потребує зміни цільового призначення земельної ділянки, категорії земель або функціонального використання території.
До Закону «Про природно-заповідний фонд України» вноситься стаття, яка прямо допускає будівництво пантеону на території природно-заповідного фонду. При цьому розміщення пантеону на заповідній території «не може бути самостійною підставою для відмови в погодженні, затвердженні або реалізації проєктних рішень».
З-під дії Закону «Про охорону культурної спадщини» виводяться одразу дві статті – про зони охорони пам'яток, буферні зони об'єктів всесвітньої спадщини та історичні ареали населених пунктів (ст. 32), а також про історико-культурні заповідники (ст. 33). «Вимоги цих статей не поширюються на правовідносини зі створення та функціонування Українського національного пантеону», – цитує нардеп текст документа. Окремою новою статтею будівництво пантеону дозволяється в межах історичного ареалу, зони охорони пам'ятки та буферної зони об'єкта всесвітньої спадщини – тобто саме там, де звичайне будівництво заборонено або жорстко обмежено.
Крім того, згідно зі змінами до Закону «Про поховання та похоронну справу», на пантеон не поширюватимуться містобудівні, екологічні, санітарно-гігієнічні та інші вимоги, встановлені для кладовищ, крематоріїв і колумбаріїв.
Нарешті, зміни до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачають, що містобудівні умови та обмеження для проєктування об'єктів пантеону надаватимуться «без урахування вимог містобудівної документації на місцевому рівні» – тобто без огляду на генплан Києва.
Нагадаємо, Києво-Печерська лавра – одна з найдавніших святинь Православної Церкви, заснована в XI столітті преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими, де спочивають мощі понад ста Києво-Печерських святих. Лавра входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і, на думку юристів, масштабне будівництво на її території без попередньої оцінки Комітетом всесвітньої спадщини суперечить міжнародним зобов'язанням України.
Раніше СПЖ писав, що 1 липня Верховна Рада прийняла закон №15360 «Про Український національний пантеон», ініційований Володимиром Зеленським, – за проголосували 287 нардепів. Того ж дня Кабмін постановою №871 визначив, що пантеон буде створено у складі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
