В Інституті нацпам'яті занепокоїлися пошуком останків гетьмана Сагайдачного
Історики та археологи планують масштабні розкопки на місці зруйнованого Богоявленського собору для ідентифікації поховання Сагайдачного.
Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров анонсував початок археологічних досліджень території колишнього Богоявленського собору з метою пошуку та ідентифікації останків гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.
Під час спільної робочої зустрічі представників парламентських комітетів, керівництва Києво-Могилянської академії, істориків та археологів учасники обговорили законопроєкт про правовий режим комплексу Братського монастиря та організацію розкопок на Подолі.
Керівник УІНП заявив, що сучасні історико-антропологічні методи дозволяють з високою вірогідністю визначити останки гетьмана навіть серед сотень інших поховань XVII–XVIII століть. «Комплекс наявних історичних відомостей, біографічних даних та антропологічних ознак дозволяє провести таку ідентифікацію після завершення необхідних археологічних досліджень», – зазначив Олександр Алфьоров.
Петро Сагайдачний був меценатом і патроном Києво-Могилянської академії. Дерев'яний Богоявленський храм побудували в 1620 році коштом Сагайдачного, а після його смерті в 1622 році останки полководця поховали при соборі. У 1690–1693 роках за підтримки гетьмана Івана Мазепи на цьому місці звели кам'яний собор у стилі українського бароко, у крипті якого знаходилася усипальниця. У 1936 році собор і дзвіницю зруйнувала радянська влада.
Раніше, у 2011 році, гетьмана Петра Сагайдачного «канонізували» в УАПЦ в чині «благовірних гетьманів». У серпні 2020 року рішення про його «загальноцерковне вшанування» ухвалила й ПЦУ, внісши ім'я історичного діяча до свого календаря, попри невідповідність критеріям канонізації та попри те, що за чотири століття в народі полководець вшановувався як воїн і меценат, але ніколи не сприймався святим.
Як повідомляла СПЖ, голова Інституту нацпам'яті прийняв у Києві главу «Чорногорської церкви».
