Верховний суд скасував рішення, які визнали законним «перейменування» УПЦ

Сьогодні 13:59
0
Верховний суд України. Фото: «Лівий берег» Верховний суд України. Фото: «Лівий берег»

Касаційний суд вказав, що Мінкульт мав залучити представників УПЦ до експертизи 2019 року, а суди — не підміняти докази відомства матеріалами 2023-го.

17 листопада 2026 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду частково задовольнив касаційні скарги Київської Митрополії УПЦ, Почаївської лаври, Флорівського монастиря, Одеської єпархії та Одеської духовної семінарії. Суд скасував рішення, якими у 2023 році було визнано законною релігієзнавчу експертизу Мінкульту 2019 року. Саме ця експертиза стала підставою для вимоги змінити назву УПЦ. Про це йдеться в постанові ВС у справі № 640/4748/19.

Колегія суддів скасувала рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2023 року. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Цього разу її має бути розглянуто за правилами загального позовного провадження, а не спрощеного.

Київська Митрополія УПЦ і Почаївська лавра оскаржували наказ Міністерства культури № 37 від 25 січня 2019 року. Також вони оскаржували публікацію 26 січня 2019 року на сайті відомства та в «Урядовому кур'єрі» переліку релігійних організацій, які мають змінити статути та назви. Позивачі вказували, що експертизу провели без участі представників релігійних організацій, хоча цього вимагає стаття 30 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Крім того, за їхніми словами, предметом дослідження стала не передбачена законом «релігійна мережа», а не зареєстровані статути.

Суди першої та апеляційної інстанцій відхилили ці доводи. Апеляційний суд вважав, що Закон № 2662-VIII як спеціальний і пізніший не вимагає участі представників Церкви. На його думку, за відсутності затвердженої методики Мінкульт був вільний у виборі порядку проведення експертизи.

Верховний Суд із цим не погодився. Колегія зазначила, що Закон № 2662-VIII потрібно застосовувати разом зі статтею 30 Закону «Про свободу совісті». Те, що вимогу щодо участі представників релігійних організацій і фахівців не повторено в новому законі, «не є підставою для його незастосування». За словами суду, відсутність детального регулювання процедури експертизи не надавала Мінкульту «необмеженої свободи розсуду». Судам слід було перевірити, чи забезпечило міністерство участь представників Церкви та чи могли вони подати статутні документи й пояснення до завершення експертизи.

Окремо ВС розкритикував те, що суди використали матеріали, які до експертизи 2019 року безпосереднього стосунку не мають. Йдеться про висновок експертизи Статуту УПЦ, який ДЕСС затвердила в січні 2023 року, та про публікацію про виступ протоієрея Олександра Бахова. Касаційний суд наголосив, що ці матеріали «самі по собі не підтверджують дотримання відповідачем установленого законом порядку проведення експертизи у 2019 році». Крім того, учасникам справи не надали можливості висловитися щодо цих матеріалів. ВС послався на рішення ЄСПЛ «Гайдашевський проти України», в якому Страсбурзький суд пов'язав сумніви в неупередженості суду з тим, що суд самостійно збирає вирішальні докази.

Колегія нагадала, що згідно з Кодексом адміністративного судочинства доводити законність своїх дій має відповідач, тобто Мінкульт. Тому посилання нижчих судів на те, що позивачі «не спростували» входження УПЦ до структури РПЦ, не могли замінити перевірку доказів міністерства.

ВС також визнав необґрунтованим розгляд справи в спрощеному письмовому порядку без виклику сторін. На думку суду, значення спору для позивачів, спірні фактичні обставини, велика кількість учасників та значний суспільний інтерес вимагали загального провадження. Позов Почаївської лаври спочатку розглядався саме так. Суд зазначив, що це порушення «не може бути визнане суто формальним», оскільки вплинуло на повноту встановлення обставин справи.

Рішення Конституційного Суду 2022 року, яке визнало Закон № 2662-VIII конституційним, за словами ВС, підтверджує право держави проводити релігієзнавчі експертизи. Однак воно не вирішує питання про законність конкретних дій Мінкульту під час її проведення.

Водночас ВС залишив без змін ухвали апеляційного суду про відмову відкрити апеляційне провадження за скаргами Одеської єпархії та Одеської семінарії. Суд зазначив, що їхні доводи вже були розглянуті за скаргами інших учасників справи.

Постанова набрала чинності з моменту ухвалення, вона остаточна й оскарженню не підлягає.

Нагадаємо, що 20 грудня 2018 року Верховна Рада ухвалила Закон № 2662-VIII. Він зобов'язує релігійні організації, керівний центр яких знаходиться в «державі-агресорі», зазначати це в своїй повній назві. Вже 26 січня 2019 року Мінкульт оприлюднив результати експертизи та перелік організацій, на які поширюється закон, включивши до нього УПЦ.

У квітні 2019 року Окружний адміністративний суд Києва як захід забезпечення позову заборонив реєстраційні дії щодо організацій УПЦ. Це рішення підтримали апеляційний суд і ВС. У грудні 2022 року Конституційний Суд визнав закон про «перейменування» конституційним. У травні 2023 року Київський окружний адмінсуд відмовив УПЦ у позові та скасував забезпечувальні заходи, а в листопаді того ж року апеляційний суд залишив це рішення в силі.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter або цю кнопку Якщо Ви виявили помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть цю кнопку Виділений текст занадто довгий!
Читайте також