Як краще послужити Богу – ченцем, священиком, або простим мирянином?
Хочу послужити Богу, але не знаю, чи залишатися простим мирянином, чи йти в семінарію і стати священиком, або ж піти в ченці. Як розібратися?
Василій Ерденко
Відповідає ієрей Олексій Малюков:
– «Хочу послужити Богу» – це прекрасне бажання, але Богу можна служити на всякому місці. Потрібно все життя перетворити в служіння Йому. Писання каже: «Отже, коли їсте, коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на славу Божу робіть» (1Кор.10: 31).
Просто нам завжди хочеться кимось бути, в сенсі визнаним, заслуженим. А якщо не так, що тоді? Потрібно просто змінити парадигму мислення, не шукати похвали і схвалення людей, але постаратися здобути її у Бога.
Згадайте лілії, які, по слову Христа, не працюють і не прядуть, але Бог їх одягає краще, ніж Соломон одягався у всій його славі. Життя цих лілій буде недовгим, і можливо, їх ніхто не побачить, крім Бога. Все, що можуть робити вони, це цвісти на тому місці, де вони ростуть. І вони просто квітнуть.
Життя – великий дар, і потрібно ним розпорядиться розумно. Потрібно, в духовному сенсі, цвісти і пахнути, навіть якщо ніхто, крім Бога, цього не побачить.
Щодо семінарії: якщо ви молодий і у вас немає освіти, можете повчитися в семінарії, а далі життя підкаже.
А ж що стосується вибору між чернецтвом або сімейним життям, то це два рівнозначних шляхи. Рівнозначних за складністю і відповідальністю. Так, апостол Павло говорить про перевагу чернецтва перед сімейним життям: «А я хочу, щоб ви безклопітні. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві, а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині. Є різниця між одруженою та дівчиною: кажу це для вашої користі, не з тим, щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й невпинно [служили] ви Господу. Незаміжня піклується про Господнє, як догодити Господу, щоб бути святою і тілом, і духом; а заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові» (1 Кор 7: 32-35).
Але очевидно, що такий вибір не може зробити кожен, і тому потрібно підходити до цієї теми дуже виважено.
Як сказав Антоній Великий: «Якби люди знали, як добре бути монахом, то напевно всі стали б ченцями, але якби знали, як важко бути монахом, то ніхто, напевно, не став би на цей шлях. І тому світ перебуває в такому благому невіданні».
Так, чернецтво великий шлях. Але пам'ятаю, коли я хвалив одного ченця за його вибір, то він сказав мені: «Хто, як не сімейні люди будуть давати цьому світу ченців?» Дійсно, скільки було святих батьків, які народили в цей світ преподобних, святителів, мучеників і з любов'ю наставляли їх з дитинства. І саме завдяки батькам вони стали великими.
Але навіть якщо ви не відчуваєте великої сили в собі, щоб послужити Богу, то світіть, пахтіть і розпускайтеся, як ті лілії перед Богом. Нехай навіть вас ніхто не побачить у вашому маленькому служінні, але повірте – Бог бачить усіх, і оцінить ваше прагнення послужити Йому.
