Чому православні не проповідують на вулицях?
Чому православні не місіонерствують всі поголовно, не проповідують на вулицях як, наприклад, свідки Єгови або баптисти?
Ростислав Кокошко
Відповідає протоієрей Димитрій Гарчук, секретар Синодальної Літургійної Комісії УПЦ:
- У справжньому місіонерстві виключена нав'язливість. Православна Церква сьогодні аж ніяк не мовчить. Духовенство використовує сучасні ресурси для проповіді: соціальні мережі, сайти, радіо, телебачення та інші ЗМІ. Крім того, відбуваються зустрічі зі студентами світських вузів, коледжів, шкіл. Можливо викладання і учительство духовенства і мирян з педагогічною освітою.
Церква діє методами, які «не лізуть в душу».
Церква свідчить про Христа Воскреслого за допомогою богослужіння, проповіді, яка є невід'ємною частиною суспільного та приватного богослужіння. І, головне, свідоцтво – це свідчення іншого життя.
Варто пам'ятати, що звернення людей до Христа багато в чому треба залишити на волю Божу. Господь Сам відає, в яку годину, кого і яким чином закликати. Наші людські, навіть найдобріші, спроби часто марні, а то і зовсім приносять шкоду. Адже воля іншої людини завжди вершить свій особистий вибір. Принаймні, необхідно помолитись про цю людину, щоб Господь покликав і врятував її.
Святий апостол Яків говорить: «брати мої! небагато ставайте учителями, знаючи, що більший осуд приймемо, бо багато ми всі помиляємось» (Якова 3: 1-2). Зовсім не обов'язково чіплятися до людей на вулиці. Це може викликати зворотний ефект.
У сучасних соціологічних дослідженнях є цікаве спостереження. Скільки не агітуй за велику родину, за народження дітей, ніхто більше дітей народжувати не стане. Більш того, в Італії на державному рівні навіть організували спеціальний «день плодючості», в рамках якого проводилася масова агітація за народження дітей. Ця агітація викликала величезний скандал і неприйняття в суспільстві і більше нічого. Навпаки, коли ми досліджували молоді сім'ї на парафіях, то побачили чудове явище, яке назвали «зараженням». Коли на прихід з'являється щаслива велика родина, в якій люди вміють жити особливим багатодітним життям, то цей приклад виявляється настільки переконливим, що всім одразу теж так само хочеться. Такі сім'ї починають з'являтися одна за одною.
Так само діє і місія. Живий приклад іншого щасливого життя набагато яскравіше свідчить про Господа і дає добрий плід, ніж необдумана надокучливість. Саме тому православні не чіпляються до людей, подібно представникам згаданих конфесій і багатьом іншим.
