Патріоти чи язичники? Хто вони, нові сини лейтенанта Шмідта? (ВІДЕО)

За демонстративними обіймами і бажанням злитися в одну Помісну Церкву українські «патріотичні» конфесії в реальності підкилимно борються одна з одною за статус державної Церкви.

Ієрархи використовують весь спектр політичної термінології для того, щоб довести керівництву країни, що саме їхня структура гідна бути Церквою №1 в Україні.

Але Київський патріархат пішов у цій боротьбі «патріотів» ще далі. Вони заявили про те, що більше не вважають Константинополь Церквою-Матір'ю. А своєю Матір'ю вважають українську землю.

Ще у 2009 році голова УПЦ КП оголосив, що Константинополь Київському патріархату не потрібен, а головне завдання його структури – зовсім не визнання з боку інших Православних Церков. «Ми усвідомлюємо, що ми є помісною церквою, автокефальною і незалежною, і у нас все є».

Навесні нинішнього року архієрейський собор цієї організації заявив щось зовсім протилежне, а саме: «Київський патріархат визнає тільки Константинопольський Патріархат Церквою-Матір'ю і від неї очікує визнання історично доконаного і канонічно обумовленого факту автокефалії УПЦ».

Але і це не все! Днями вікарій Волинської єпархії Київського патріархату єпископ Володимир-Волинський Матфей (Шевчук) спростував заяву архієрейського собору та заявив, що Константинопольська Церква їм не мати.

А мати для УПЦ КП, виявляється, – це українська земля.

Що ж, єпископ УПЦ КП лише озвучив те, що було очевидно з самого початку роботи цієї організації. А саме: Київський патріархат – зовсім не ті, за кого себе видають.

Адже вся їхня діяльність – поклоніння українській землі, українській нації, її символам і атрибутам. Уславлення її вояків в якості святих та очевидне прислуговування державі – все це ідеологія зовсім не християнської, а язичницької організації. І Київський патріархат говорить про це відкрито.