Джей Ді Венс: католик, який дає православним України надію
У США відбувся різкий розворот від ліберального глобалізму до підтримки християнства та традиційних цінностей. І втілює цей розворот віцепрезидент Венс.
Останні кілька місяців погляди всього світу прикуті до нової адміністрації США, одним із найяскравіших представників якої можна назвати віцепрезидента Джея Ді Венса. Його слова та вчинки чітко свідчать, що він не просто декларує захист християнських цінностей, а робить усе, щоб ці декларації втілити у дійсність. Крім того, Венс неодноразово виступав на захист християн взагалі, і українських вірян зокрема. Саме з цієї причини позиція віцепрезидента США має ключове значення не лише для американців, а й для православних України, чиє життя та віра сьогодні опинилися під тиском держави, а також тих сил, які прагнуть знищити УПЦ.
Венс як християнин
Венс пройшов непростий шлях від простого політика до захисника традиційних цінностей. У 2019 році він вирішив звернутися до католицтва. Ця подія кардинально змінила його думку. Практично з того моменту він почав обстоювати ідею, що суспільство має спиратися на християнські засади. В есе How I Joined the Resistance («Як я приєднався до опору») він писав, що кожна людина несе особисту відповідальність за свої дії, і разом із цим суспільство зобов'язане створити умови для підтримки сімей та віруючих.
Трохи згодом він використав ці ідеї для своєї політичної програми, зміцнивши їх захистом традиційних християнських цінностей. На думку Венса, у сучасному світі великі корпорації та глобалістські сили ставлять прибуток вище за людські відносини, мораль і совість. Держава у її поданні повинна захищати сім'ю, піклуватися про громадян і підтримувати моральні цінності. На його думку, політика, спрямована на поділ суспільства, веде до втрати моральних орієнтирів. Пропаганда ідей ЛГБТ, вторгнення держави в особистий простір, відсутність демократії (згадайте його розгромний виступ у Європарламенті) та домінування корпорацій – все це, на його думку, є руйнацією традиційних підвалин.
А також – ідеали, які лежать в основі християнської віри. Підкреслимо, для Венса важливі не тільки економічні та політичні зміни, а й повернення до норм, коли сім'я і віра займають центральне місце у житті суспільства. Саме з цієї причини його критика глобалістської повістки знаходить підтримку не лише серед християн, а й серед тих, хто бачить у глобалізмі загрозу традиційним цінностям загалом.
Вже ставши віцепрезидентом США, Джей Ді Венс зробив кілька заяв, які чітко засвідчили, що його особиста віра в Бога не йде врозріз із посадою. Більше того, саме віра буде визначальним чинником його політики.
Наприклад, він стверджує, що не переймається «про те, чи будуть у нас земні нагороди». «Ми турбуємося про те, чи вчиняємо ми правильно перед лицем Всемогутнього Бога, ось що я намагаюся робити, і ось як я намагаюся вести своє життя публічно», – сказав він у лютому 2025 року.
Крім того, він прямо декларує свою віру у воскресіння Христа, не соромиться говорити про християнське розуміння смерті і вважає, що США мають стати таким суспільством, «де мої діти можуть вирости в доброчесних молодих людей, можуть стати добрими молодими християнами». Звичайно, все це можна було б списати на звичайне «бла-бла» політиків, до якого ми так звикли в Україні.
Але, по-перше, слова Венса, які ми процитували, були сказані вже після того, як він став віцепрезидентом. А по-друге, рішення адміністрації Трампа (заборона гендерних проектів, згортання всіх ЛГБТ-кампаній, підтримка традиційних цінностей та участь у маршах проти абортів) кажуть, що слова Венса про його християнську віру треба сприймати дуже серйозно. Особливо у світлі того, що у новій адміністрації риторика віцепрезидента Венса – зовсім не виняток.
Згадайте Марко Рубіо з «попільним хрестом» на лобі під час інтерв'ю одному з центральних телеканалів США або прессекретаря Білого дому Керолайн Лівітт, яка виступала на телебаченні з величезним хрестом на шиї. Ці речі настільки незвичайні для сьогоднішнього «толерантно-глобалістського порядку денного», що викликають страх у тих, хто багато років працював задля знищення християнства. І цей страх обґрунтований – усі ці праці дуже скоро можуть чекати на повне фіаско. Природно, саме з цієї причини вони намагаються всіма силами нападати не тільки на президента Трампа, а й на всіх членів його команди, насамперед – на Венса.
Венс та війна в Україні
Тут слід зазначити, що Венс – послідовний та щирий прихильник припинення війни в Україні. Він упевнений, що зусилля Трампа щодо досягнення миру є виконанням головної заповіді Христа. І, звісно, йому, як християнину, риторика продовження війни, отже – продовження вбивств і подальших смертей – неприйнятна. Він також не може зрозуміти, чому український уряд не орієнтований на початок мирних переговорів. Це було видно неозброєним оком під час зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті Білого дому.
Така позиція віцепрезидента США не сподобалася тим українцям, які втекли від війни з Росією за океан, і там влаштовують акції протесту з вимогою її продовження та навіть ескалації. Нещодавно вони буквально напали на Венса та його маленьку доньку біля їхнього будинку, зажадавши «відповісти» за свої слова про необхідність миру в Україні.
Проте складається враження, що ні ці «ухилянти», ні решта критиків Венса не розуміють до кінця, що це за людина. Під час Національного католицького сніданку 28 лютого Венс назвав себе «новонаверненим католиком» і «недосконалим християнином», наголосивши при цьому, що намагається «бути якомога скромнішим», коли говорить про віру публічно. Тобто Венс не популіст, він практик, який зробить усе, щоб досягти поставленої мети, якщо ці цілі відповідають його совісті та розумінню Закону Божого.
Венс та УПЦ
І можна сміливо стверджувати, що така позиція стосується не лише війни Росії проти України, а й тієї війни, яку веде українська держава проти свого народу в особі УПЦ. Ще у квітні 2024 року Венс у Сенаті США розповів про гоніння на Українську Православну Церкву та про спробу влади ухвалити закон щодо її заборони. Тоді він заявив, що якщо війна призведе до знищення християнської громади в Україні, то це буде ганьбою.
«Наша ганьба, що ми не бачили, як це наближається. Ганьба нам за бездіяльність. Ганьба нам за відмову використати мільярди доларів, які ми відправляємо в Україну як важіль, щоб забезпечити та гарантувати релігійну свободу», – підсумував рік тому нинішній віцепрезидент США. Ці слова, сказані ще ним як сенатором від штату Огайо, були помічені не лише іншими політиками, а й американським суспільством загалом.
Адвокат УПЦ Роберт Амстердам у резонансному інтерв'ю відомому журналісту Такеру Карлсону сказав: «Один сенатор знайшов у собі мужність виступити, і ця людина, благослови його Бог, зараз є віцепрезидентом Сполучених Штатів. Він був єдиним. І я завжди буду в боргу перед ним, тому що він досить серйозно поставився до знищення дітей Христових. Він був обурений тим, що наш уряд це дозволяє».
І, судячи з того, що ми зараз знаємо, хто такий Венс, навряд чи його обурення діями української влади пройшло. І навряд чи він надалі дозволить безкарно продовжувати гоніння на УПЦ.
Висновки
Для Української Православної Церкви захист традиційних цінностей, свободи слова та віросповідання – це не просто слова, це питання виживання. В умовах тиску на церковні громади та вірян позиція Венса, спрямована на захист християнства, дає певну надію на те, що цей тиск припиниться.
Якщо Венс має намір і надалі відстоювати думку, що державна політика має враховувати інтереси релігійних громад і сприяти (а не перешкоджати) свободі віросповідання, то в Україні перестануть порушувати права віруючих.
Зрозуміло, що рухатися до цього доведеться ще дуже довго, і шлях обіцяє бути непростим і тернистим. Але Америка вміє переконувати українських політиків. І якщо пам'ятати слова Венса, що «не можна називати добрими хлопцями тих, хто захоплює храми», то кінець цього шляху обіцяє бути дуже сумним для тих, хто сьогодні впевнений у своїй безкарності.
