Притча: претензії на нікчемність
І упокорюючись в молитві, людина здатна пишатися. Фото: slovobozhie.com
Священик і паламар прийшли до церкви помолитися. Віддавшись почуттям, священик почав бити себе в груди, вигукуючи:
– Я найгрішніший з людей, Господи! Я не заслуговую твоїй милості! Я порожнє місце, нікчемність, зглянься на мене!
Паламар, який стояв недалеко від священика, теж в молитовному екстазі почав бити себе в груди і кричати:
– Змилуйся, Господи! Я грішник, я нікчема!
Священик повернувся і з гордовитим виглядом сказав:
– Ви тільки подивіться на нього: він теж претендує на нікчемність!
Читайте також
Срібні підсвічники: як милосердя стає ціною спасіння душі
Ми часто сприймаємо прощення як легкий жест. Але сцена з роману Віктора Гюго відкриває іншу правду: за свободу іншого завжди доводиться платити своїм сріблом.
Братства: мережева структура проти імперії
У 1596 році православ'я в Україні оголосили «мертвим». Але поки еліти йшли до костелів, прості міщани створили структуру, яка переграла імперію та єзуїтів.
Анатомія сорому: чому фреска Мазаччо передає біль
Перед нами образ, який розділив історію на «до» і «після». Фреска Мазаччо – це не просто мистецтво, це дзеркало нашої катастрофи.
Дерев'яний дзвін: чому стук била сьогодні звучить гучніше бронзи
Той, хто звик до мідного пафосу, навряд чи зрозуміє цей сухий стук. Але саме він скликав людей до Ковчега. Історія била – виклик сучасній епосі.
Гнів і тиша: який погляд зустріне нас наприкінці часів?
Ми стоїмо перед двома безоднями: лютим вихором Мікеланджело і лагідним поглядом преподобного Андрія. Два лики Христа – дві правди, які ми шукаємо у вогні випробувань
Як жменя пшениці перемогла імператора: Їстівний маніфест проти смерті
Перед нами страва з коливом – варена пшениця з медом. Проста каша? Ні. Це документ опору, написаний зерном замість чорнила.