Притча: претензії на нікчемність
І упокорюючись в молитві, людина здатна пишатися. Фото: slovobozhie.com
Священик і паламар прийшли до церкви помолитися. Віддавшись почуттям, священик почав бити себе в груди, вигукуючи:
– Я найгрішніший з людей, Господи! Я не заслуговую твоїй милості! Я порожнє місце, нікчемність, зглянься на мене!
Паламар, який стояв недалеко від священика, теж в молитовному екстазі почав бити себе в груди і кричати:
– Змилуйся, Господи! Я грішник, я нікчема!
Священик повернувся і з гордовитим виглядом сказав:
– Ви тільки подивіться на нього: він теж претендує на нікчемність!
Читайте також
Фасад із кісток і фасад зі світла
Антоніо Гауді сорок три роки будував храм у Барселоні, знаючи, що це будівництво – на віки.
Суд над мертвим папою
Одного разу в Римі посадили на престол тіло померлого папи й улаштували над ним суд. Звинувачення спиралося на церковне правило, яке колись урятувало його кафедру.
Обитель, збудована на зло королю
Коли в Мінську в православних залишився лише один храм, містяни вирішили збудувати ще один – і не зупинилися навіть перед королівським указом.
Молода Мати і сплячий Христос
Мікеланджело висік скульптуру Діви, яка виглядає молодшою за свого Сина, і єдиний раз у житті залишив на мармурі автограф. Жодне з цих «дивацтв» не є випадковим.
Православні книги з уніатського верстата
У XVIII столітті почаївські ченці-уніати друкували книги, за якими молилися православні та старообрядці.
Історія медового братства
Могилівське братство виросло зі складчини на святковий мед і дозріло до власної друкарні.