Про смерть від ракети на літургії
Просто під час літургії загинув один із послушників обителі. 2 листопада братія провела відспівування.
Цього ж дня відбувся годинний ефір із заступником голови Синодального відділу РПЦ із взаємин Церкви з суспільством та ЗМІ В. Кіпшидзе. Інтерв'ю майже повністю було присвячено війні в Україні та ставленню до неї Руської Церкви. Одна з головних тез Кіпшидзе виглядає так: «СВО» – це міжусобна війна, але оскільки армія РФ в Україні захищає свою батьківщину, РПЦ благословляє своїх вірних брати у ній участь.
Від Лядівського монастиря до кордонів РФ по прямій – близько 700 км. Чи можна вважати удар по цій території захистом батьківщини?
І ще. Православні живуть у різних країнах і належать до різних націй. Але пріоритетом для них має бути приналежність до нації Христа, де думка про вбивство твого брата взагалі є абсурдною. Звісно, смерть на літургії для християнина – це благо, оскільки "у чому застану, у тому й суджу". І брати у Христі, які такі смерті благословляють, – для нього благодійники. Але чи назве їх благодійниками Господь на Страшному Суді?
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.