«Сучасний священик не має права на погану освіту»

31 липня в Київській духовній академії і семінарії розпочалися вступні іспити. Цього дня у провідному навчальному закладі Української Православної Церкви побував журналіст СПЖ.

З самого ранку перед центральним входом у столичні духовні школи панувала жвавість. Дуже помітна різниця у віці серед тих, що бажають тут навчатися. Від учорашніх школярів, які прагнуть до семінарії, – до сивих священиків, які бажають продовжити духовну освіту в академії. І той, хто вважає, що вступити сюди легше, ніж у світський вуз – глибоко помиляється.

Абітурієнти перед початком вступних іспитів традиційно помолилися в академічному храмі Різдва Богородиці на території Лаври. Богослужіння очолив перший проректор академії протоієрей Сергій Ющик. Вранці також відбулося засідання вченої ради КДАіС під головуванням ректора, керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського та Броварського Антонія. Затверджували програму вступних іспитів та склади екзаменаційних комісій.

Владика-ректор повідомив, що цього року на стаціонарну форму навчання до Київської духовної академії подали документи 37 осіб, до Київської духовної семінарії – 81. На заочну форму навчання побажали вступити 92 абітурієнта в Академію та 89 – в семінарію. На завершення митрополит Антоній побажав усім викладачам та абітурієнтам Божої допомоги під час іспитів, після чого комісії приступили до роботи.

На стіні у коридорі КДАіС на видному місці розміщені фотографії тих, хто раніше тут навчався та став достойним пастирем Церкви Христової. Але сьогодні тут в основному ті, хто тільки готовий до цього прагнути.

«Для мене приклад священнослужителя – це мій батько, він теж тут навчався, – розповідає абітурієнт з Черкаської області Дмитро Косяченко (на фото він посередині). Я 4 роки навчався у семінарії. Тепер вступаю в академію. Вважаю, що в Київській духовній академії дають дуже високий рівень знань і, що ще важливо, тут святиня православ'я – Лавра. Перед іспитами молилися, але, як кажуть, на Бога надійся, а сам не зівай. А я дуже хочу поступити та продовжити духовну освіту».

А це – абітурієнт Володимир Вітрюк. «Семінарія – це навчальний заклад, де вчаться пізнавати Бога, – сказав юнак, – і після закінчення, якщо на те воля Божа, стають пастирями Церкви Христової для того, щоб нести в серця людей слово Боже, істинну віру. В моїй родині священнослужителів немає, батьки поставилися позитивно до мого прагнення. Живу в Київській області, селище Пісківка, Бородянський район. У нас там Спасо-Преображенський чоловічий монастир. Я є прихожанином цього храму. Благословення на вступ отримав від єпископа Бородянського Варсонофія, вікарія Київської митрополії».

При цьому вступники не втрачали благопристойності і намагалися не видавати своїх хвилювань, а на запитання, чи можна на іспиті списати, відповідали поблажливою посмішкою. Стало також зрозуміло, що в такій справі негоже хитрувати та кривити душею. Та й «шпаргалити» – не в шані.

А самі екзаменатори зізнавалися, що вони повністю на боці абітурієнтів, схвалюють їхній життєвий вибір, хоч і мають на іспитах вигляд значний та строгий. Ось що розповів автору цих рядків викладач КДАіС Віктор Чернишов. «Приймаю дисципліну, яка називається "Основи православ'я". Вона найтіснішим чином переплітається з Катехизисом, який я веду на стаціонарі в нашій семінарії. Запитання в білетах різні. Наприклад, яким чином в Іісусі Христі поєднується людське і божественне, заповіді блаженства, заповіді Закону Божого. Це як введення в нашу дисципліну, в Катехизис. Хочеться, щоб всі ці хлопці знайшли свою нішу в житті. Коли людина реалізується – це найкраще служіння Богу. А священик сучасний не має права на погану освіту».

В екзаменаційних білетах для потенційних семінаристів запитання не надто складні, але без знання предмету «лити воду» практично неможливо: «Бог – Творець неба і землі», «Народження, виховання та покликання Мойсея», «Гріхопадіння і його наслідки», «Хресна смерть Спасителя», «Поняття про християнську надію», «Православне вчення про таїнства та обряди».

Ці та інші винесені на іспит запитання були ще напередодні розміщені на офіційному сайті навчального закладу. А ще журналіст СПЖ дізнався, що абітурієнти поступають сюди тільки після отримання повної середньої освіти. Але приходять і юнаки, які вже закінчили професійно-технічні коледжі, є і з дипломами про вищу освіту. Чимало приходить і дітей духовенства – тих молодих людей, батьки яких тут навчалися. На іспитах у семінарію абітурієнти повинні продемонструвати рівень читання та володіння церковнослов'янською мовою, а також вміння співати. Необхідні також знання напам'ять цілого ряду традиційних молитов, як своєрідна перевірка ступеня воцерковленості людини.

В Україні у цілому за останні роки в сфері духовної освіти було зроблено чимало для її розвитку. Тепер на перший план виходить підвищення якості духовної освіти, удосконалення змісту дисциплін, що викладаються, вибудовування продуманих міжпредметних зв'язків, освоєння новітніх педагогічних методик. Все це знайшло своє відображення в Концепції вищої духовної освіти УПЦ, прийнятої ще чотири роки тому Священним Синодом Української Православної Церкви.

Про тих, хто сьогодні складає іспити в Київські духовні школи, і не тільки про це журналісту СПЖ розповів перший проректор КДАіС протоієрей Сергій Ющик.

«Традиційно до київських духовних шкіл вступають абітурієнти з усіх регіонів України. І у нас цього року є абітурієнти з закордону, які вступають і в семінарію, і в академію. Це – з Румунії, Білорусі, Грузії. І з Іспанії є наш випускник, який закінчив семінарію, заочну форму навчання. Він ніс служіння в Іспанії. І ось тепер поступає в академію. Щодо денної форми навчання за останні роки ми вже остаточно реформували нашу освіту за триступеневою формою – бакалаврат, магістратура, аспірантура, а заочний сектор навчання у нас якраз цього року проходить вступ у магістерську програму. тобто заочна форма навчання активно реформується. У зв'язку з цим порівняно з попередніми роками стали складніше екзаменаційні запитання в білетах для вступу в академію. Традиція вступу в духовну школу передбачає не лише складання іспитів, тобто знання Священного писання, догматичних істин тощо... Ще до здачі іспитів в обов'язковому порядку абітурієнт проходить співбесіду з ректором – митрополитом Антонієм, та співбесіду з проректорами. Адміністрація духовних шкіл мусить мати уявлення про ціннісну шкалу тих, хто вступає до духовного навчального закладу, оскільки у нас духовна освіта – це освіта, яка покликана приготувати людину до священичого служіння, а не просто дати богословську освіту. І до цієї людини вже висуваються вимоги як канонічного, так і церковно-правового характеру, ну і звичайно, морального характеру. Тому співбесіда – це перше знайомство з абітурієнтом, його внутрішнім духовним світом, з яким він приходить у духовні школи. Іспити проходитимуть до 5 серпня. У суботу оголосимо результати і далі будемо виховувати гідних кандидатів на священиче служіння в Церкві Христовій», – підсумував отець Сергій.

Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.