– Ти не в курсі, коли у нас піст закінчується? Ну, щоб м’ясо можна було спокійно їсти.
– А ти що, його не їж?
– Їм. Але якось неспокійно...

– У чому суть сучасного чернецтва?
– Люди готові жертвувати гроші, щоб хоч хтось за них робив що-небудь християнське.

На сповідь прийшла дівчина. Вона все розповіла, що хотіла, а батюшка її питає:

– А сріблолюбство?

– Яке сріблолюбство? Я золото люблю...

Владика Симон був тоді архімандритом. Іподиякони завжди забували вимикати світло в його кабінеті. Він написав на папірці: «Йдучи, гасіть світло», і повісив його на дверях з внутрішньої сторони. Прийшовши наступного разу, він побачив замість нього інший папірець з написом: «Люди ж темряву більш полюбили, як світло, лихі бо були їхні вчинки; бо кожен, хто робить лихе, ненавидить світло...»(Ін. 3. 19-20).

Чужими гріхами не цікавлюся. Від своїх у шоці.

Не страшно, когда люди сталкиваются лбами. Страшно, когда нимбами...

Головним недоліком одного молодого монаха була неуважність. І ось одного разу старець вирішив послати його до Олександрії:

– Іди до аптекаря Еріста та скажи йому, щоб він дав тобі один фунт пам’яті.

Кілька днів по тому молодий чернець повернувся з порожніми руками.

– Отче, – сказав він, – у аптекаря не залишилося більше пам’яті, але він просив передати, що у нього є для тебе пуд терпіння!